КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право

При кваліфікації вчиненого слід розрізняти схиляння до вживання наркотичних засобів та деякі форми їх збуту (наприклад, пригощання однією цигаркою із гашишем з мотивів зробити «приємність» знайомому є саме схилянням до вживання наркотичних засобів, а не збутом — див. коментар до ст. 307 КК).

Вжити — означає прийняти в себе, ковтнути. За змістом ст. 315 дії, передбачені у ній, означають збудження бажання у потерпілої особи вжити такі засоби добровільно. У випадку, коли введення цих засобів в організм потерпілого відбувається проти його волі, вчинене належить кваліфікувати за ст. 314 КК.

4. Злочин вважається закінченим з початку здійснення дій, спрямованих на те, щоб збудити в іншої особи бажання вжити наркотичні засоби. При цьому відповідальність за даний злочин настає незалежно від наслідків схиляння, тобто від того, вжила інша особа наркотичний засіб, психотропну речовину або їх аналог чи відмовилася це зробити (п. 14 постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і наявністю спеціальної мети — викликати у потерпілого бажання вжити наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги.

6. Суб’єкт злочину — загальний; особа, яка досягла 16-річного віку.

7. Обтяжуючими обставинами цього злочину за ч. 2 ст. 315 КК є вчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті, 1) повторно, 2) щодо двох чи більше осіб, 3) щодо неповнолітнього, 4) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 314, 317 КК.

8. Про визначення повторності вчинення даного злочину (повторність тотожних злочинів) див. ст. 32 КК і коментар до неї.

9. Вчинення особою одного із злочинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 314, 317 КК (повторність однорідних злочинів), є кваліфікуючою ознакою даного злочину (більш детально — див. коментар до ст. 32 КК).

10. Дії винного, спрямовані на збудження бажання вжити наркотичний засіб, психотропну речовину або їх аналог у двох осіб і більше, кваліфікуються за ч. 2 ст. 315 КК тоді, коли вони охоплювались єдиним наміром винного і вчинялись, як правило, в одному і тому самому місці без значного розриву у часі.

11. Схиляння до вживання наркотичних засобів або психотропних речовин чи їх аналогів неповнолітнього охоплюється ч. 2 с’г. 315 КК і додаткової кваліфікації за ст. 304 цього Кодексу не потребує.

Дії особи, яка поряд зі схилянням неповнолітнього до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів залучала його до участі в організації або утриманні місця для їх вживання, виробництва чи виготовлення, підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 317 і ч. 2 ст. 315 КК.

Стаття 316. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів

1. Публічне або вчинене групою осіб незаконне вживання наркотичних засобів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян —

карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 310, 314, 315, 317, 318 цього Кодексу, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

1. Суспільна небезпечність дій, зазначених в цій статті, полягає не тільки у зухвалій демонстрації вживання наркотиків у місцях масового перебування громадян, а й у згубному впливі таких дій на оточуючих (особливо молодь). Це, в свою чергу, є не лише порушенням громадського порядку, а й створює загрозу поширення вживання наркотиків, сприйняття їх як норми і, отже, є небезпечним для здоров’я населення.

2. Предметом цього злочину є наркотичні засоби (їх визначення див. у п. 2 коментарю до ст. 305 КК).

3. Об’єктивна сторона злочину характеризується діями, які полягають у публічному або груповому незаконному вживанні наркотичних засобів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, або в інших місцях масового перебування громадян.

За змістом ст. 316 КК відповідальність за вчинення передбачених нею діянь настає: для однієї особи — за наявності двох обов’язкових ознак, а саме: 1) вживання наркотиків у місцях масового перебування громадян та 2) вживання їх публічно. Отже, обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього діяння при вчиненні його однією особою є обстановка — публічність вживання. Під незаконним публічним вживанням наркотичних засобів слід розуміти вживання їх відкритим (очевидним для інших осіб) способом та у присутності третіх осіб, які усвідомлюють характер того, що відбувається. Це може бути ін’єкція наркотичної рідини, куріння гашишу, крепу, опію, вживання макової соломки тощо (п. 15 постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

Для відповідальності за вживання наркотичних засобів групою осіб обов’язковою є лише одна ознака: вживання наркотиків у місцях масового перебування громадян. При цьому не має значення, вживали її учасники наркотики при інших особах чи за їх відсутності. Для кваліфікації також не має значення, вживали учасники групи наркотичні засоби послідовно чи одночасно.

Отже, обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є місце його вчинення. Так, місцями масового перебування громадян визнаються школи, училища, технікуми, коледжі, вищі навчальні заклади, стадіони, кінотеатри, театри, дискоклуби та інші подібні заклади. Під іншими місцями масового перебування громадян маються на увазі вокзали, пристані, пляжі, парки, дитячі майданчики, підземні переходи, вулиці, площі тощо.

4. Злочин вважається закінченим з моменту вживання (прийняття) наркотичного засобу, незалежно від того, чи була доведена особа до стану наркотичного сп’яніння.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. При здійсненні кваліфікації слід відмежовувати злочин, передбачений ст. 316 КК, від інших складів злочинів, що мають подібні ознаки. Так, злочини, передбачені ст. 307 КК (збут наркотичних засобів), ст. 315 КК (схиляння до вживання наркотичних засобів), також можуть здійснюватись у місцях масового перебування громадян, в присутності більш ніж однієї особи та полягати у пригощанні, наприклад, цигарками з гашишем та спільному вживанні наркотиків. Розмежування тут слід проводити за спрямуванням умислу винного (винних). Якщо при вживанні наркотиків у таких місцях чи публічно винний не мав на меті збути і не збував такі засоби, а також не мав наміру схилити інших осіб чи особу до вживання наркотиків, а вживав їх, наприклад, лише задля особистого задоволення чи з метою шокувати громадськість та порушити громадський порядок, відповідальність повинна наставати за ст. 316 КК.

6. Суб’єкт злочину — загальний; особа, яка досягла 16-річного віку.

7. Обтяжуючими обставинами цього злочину, передбаченими ч. 2 ст. 316 КК, є вчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті, 1) повторно (про поняття повторності тотожних злочинів див. коментар до ст. 32 КК), 2) скоєння таких дій особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 310, 314, 317 та 318 КК (про вчинення особою одного із злочинів, передбачених статтями 307, 310, 314, 315, 317 та 318 КК (повторність однорідних злочинів), див. коментар до статей 32, 307 КК).

Стаття 317. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

1. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також надання приміщення з цією метою —

караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або з корисливих мотивів, або групою осіб, або із залученням неповнолітнього, —

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

1. Суспільна небезпечність дій, зазначених в цій статті, полягає в утриманні місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також надання приміщення з цією метою, що може спричинити поширення незаконного вживання та обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та створює таким чином загрозу здоров’ю населення.

2. Предметом цього злочину є місця та приміщення для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів (про поняття наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів див. п. 2 коментарю до ст. 305 КК).

Під місцем для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів потрібно розуміти будь-які жилі або нежилі приміщення (будинок, квартира, казино, більярдна, лазня, гараж, горище, сарай, склад, підвал, землянка тощо), за умови, що вони призначені для використання із зазначеною метою (п. 16 постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4). Як правило, однією із ознак таких місць є їх періодичне чи систематичне відвідування споживачами наркотичних засобів чи психотропних речовин. Дії, пов’язані з організацією або утриманням незаконного виробництва, виготовлення чи вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів поза певним приміщенням (у лісі, на пляжі), не містять ознак цього злочину. Не є таким місцем і житло сім’ї, члени якої вживають наркотичні засоби.