КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право

За змістом ст. 318 КК предметом цього злочину можуть бути: 1) підроблені або 2) незаконно одержані документи.

Підробленим визнається документ, який або повністю є фальшивим (недійсним), або хоч і є справжнім, але з внесеними до нього певними змінами, які перекручують зміст фактів, що посвідчені цим документом.

Незаконно одержаним є документ, який має всі дійсні реквізити, але отриманий неправомірним способом (наприклад, викрадений чи отриманий шляхом шахрайства або помилки тощо).

3. Об’єктивна сторона цього злочину полягає в одній з альтернативних дій: 1) незаконному виготовленні, 2) підробленні, 3) використанні, 4) збуті підроблених чи незаконно одержаних документів, які дають право на отримання наркотичних засобів чи психотропних речовин або прекурсорів, призначених для виробництва або виготовлення цих засобів чи речовин.

Незаконне виготовлення документа передбачає будь-який спосіб виготовлення фальшивого документа, подібного до справжнього, який перебуває в обігу. Способи виготовлення можуть бути різними: за допомогою технічних засобів, від руки, шляхом ксерокопіювання, з використанням іншої техніки тощо.

Незаконне підроблення документів означає повну або часткову зміну вже оформленого справжнього документа, а також складання документа з внесенням до нього даних, які повністю або частково не відповідають дійсності.

Виготовлення та підроблення такого документа вважаються закінченими ‘ злочинами з моменту фактичного виготовлення документа або внесення у нього відповідних неправдивих відомостей.

Під використанням документа розуміють його пред’явлення до офіційних органів з метою отримання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів. Використання підроблених або незаконно одержаних документів, що надають право на отримання наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів, має місце при поданні або пред’явленні цих документів на підприємства, в установи чи організації з метою отримання таких засобів чи речовин (більш детально про поняття підроблення та використання документів див. коментар до ст. 358 КК).

Злочин вважається закінченим з моменту подання або пред’явлення підроблених або незаконно одержаних документів, незалежно від того, чи змогла особа отримати наркотичні засоби, психотропні речовини або прекурсори. Факт одержання таких засобів чи речовин має розглядатись як незаконне їх придбання і за наявності до того підстав кваліфікуватися залежно від мети за статтями 307, 309, 311 КК. Якщо дії винного було перепинено в момент пред’явлення фальшивих документів, вчинене треба додатково кваліфікувати як замах на незаконне придбання цих засобів (речовин) (п. 17 постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

Під збутом підроблених або незаконно отриманих документів слід розуміти будь-яку сплатну чи безоплатну форму їх реалізації (продаж, обмін, сплата боргу тощо) особою, що виготовила, підробила чи незаконно одержала такий документ, а так само іншою особою, яка усвідомлює, що документ підроблений або незаконно одержаний.

Вчинення цього злочину у формі збуту вважається закінченим, коли особа фактично передала, реалізувала такий документ іншій особі.

4. Суб’єктивна сторона цього злочину — прямий умисел, як правило, поєднаний з метою отримати замість документа наркотичні засоби або психотропні речовини. Але мета при здійсненні цього злочину може бути будь-яка; головне, щоб особа усвідомлювала можливість отримання за цими документами наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів.

5. Суб’єкт злочину — загальний; особа, яка досягла 16-річного віку. У випадку, коли вчинення таких дій здійснюється службовою особою шляхом використанням службового становища, вчинене належить кваліфікувати за сукупністю із відповідним злочином у сфері службової діяльності.

6. Обтяжуючими обставинами цього злочину, передбаченими ч. 2 ст. 318 КК, є вчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті, 1) повторно, 2) за попередньою змовою групою осіб, 3) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306—317 цього Кодексу.

Про поняття вчинення злочину повторно та особою, яка раніше вчинила один із злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 318 КК, див. коментар до ст. 32 КК; за попередньою змовою групою осіб — див. коментар до статей 28 та 307 КК.

Стаття 319. Незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин

1. Незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах —

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Та сама дія, вчинена повторно, —

карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1. Суспільна небезпечність злочину полягає у тому, що незаконна видача рецепта є одним із джерел злочинного вилучення наркотичних засобів чи психотропних речовин з аптек. Таким чином порушується не тільки встановлений законом порядок видачі рецептів, а й створюються умови для поширення незаконного вживання та обігу наркотичних засобів чи психотропних речовин, що, в свою чергу, становить серйозну загрозу здоров’ю населення.

2. Предмет цього злочину — рецепт, тобто документ, який дає право на придбання наркотичних засобів або психотропних речовин. Згідно з «Правилами виписування рецептів на лікарські засоби та вироби медичного призначення», затвердженими наказом МОЗ від ЗО червня 1994 р. № 117, під рецептом розуміють письмове звернення лікаря до фармацевта, в якому містяться розпорядження про виготовлення і відпуск ліків, а також вказівки, як цими ліками повинен користуватись хворий. Рецепт на право придбання наркотичних засобів чи психотропних речовин — це документ особливого обліку, який надає таке право, має чітко визначену форму та реквізити (видається на спеціальних бланках суворої звітності), а також видається лікарем відповідного закладу охорони здоров’я. Громадяни мають право придба-вати наркотичні засоби або психотропні речовини, включені до Таблиць II та III Переліку (про їх визначення див. п. 2 коментарю до ст. 305 КК), лише за рецептом лікаря.

3. Об’єктивна сторона злочину полягає у незаконній видачі рецепта на право придбання вказаних засобів і речовин. Згідно із Законом України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 8 липня 1999 р. видача лікарями рецептів громадянам на право придбання ними вказаних засобів і речовин здійснюється на підставі правил, встановлених МОЗ України. Порушення цих правил свідчить про незаконність видачі рецепта.

Незаконна видача лікарем має місце у випадках, коли рецепт виданий особі, яка не має права на придбання наркотичних засобів або психотропних речовин як ліків; або в ньому збільшена кількість допустимої дози відпуску наркотичних засобів чи психотропних речовин тощо.

Видача рецептів громадянам на лікарські препарати, що містять такі засоби чи речовини, без відповідних медичних ^ показань та з порушенням встановлених правил забороняється. Видачу лікарем рецепта на право отримання наркотичних засобів чи психотропних речовин у випадку, коли лікування даної хвороби не відповідає його фаху, слід також визнавати незаконним.

Категорично забороняється видача рецептів на право отримання таких препаратів особам, хворим на наркоманію чи токсикоманію.

Незаконною є видача рецепта з порушенням правил його оформлення та заповнення (наркотичні засоби та психотропні речовини певного виду дозволяється виписувати тільки лікарям, які працюють у державних чи комунальних закладах охорони здоров’я; рецепти виписуються тільки після огляду хворого із занесенням відповідного запису до медичної документації; рецепти підписуються особисто лікарем та завіряються підписом головного лікаря або іншої відповідальної особи, а також штампом і круглою печаткою закладу охорони здоров’я, особистою печаткою лікаря).

4. Злочин вважається закінченим з моменту видачі, тобто з моменту передачі незаконно виданого рецепта іншій особі (п. 18 постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

5. Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом, а також обов’язковою наявністю корисливого мотиву чи мотивів іншої особистої зацікавленості (інших особистих інтересів).

6. Суб’єкт цього злочину — спеціальний. Ним є лікар, тобто особа, яка має закінчену вищу освіту за спеціальністю медичної справи, відповідну кваліфікацію, а також працює у відповідному закладі охорони здоров’я. Якщо незаконний рецепт виписаний іншою особою (наприклад, санітаром, медичною сестрою та ін.), відповідальність настає за ст. 318 КК.