КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право

Дії, передбачені ч. 1 ст. 320 КК, якщо вони спричинили нестачу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів у великих розмірах, або якщо такі дії призвели до викрадення, привласнення, вимагання, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вважаються закінченими з моменту настання таких наслідків. Обов’язковим у такому випадку є встановлення причинного зв’язку між діями винного та вказаними наслідками.

Стаття 321. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруйних і сильнодіючих речовин

1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання або зберігання з метою збуту, збут отруйних або сильнодіючих речовин, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, а також здійснення таких дій щодо обладнання, призначеного для виробництва чи виготовлення отруйних або сильнодіючих речовин, вчинені без спеціального на те дозволу, —

караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Порушення встановлених правил виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, відпуску, обліку, перевезення, пересилання отруйних або сильнодіючих речовин, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, —

карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до двох років.

1. Суспільна небезпечність незаконного виробництва, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збуту отруйних і сильнодіючих речовин полягає у серйозній небезпеці не тільки для осіб, що з ними працюють, а й для оточуючих, у тому числі окремих громадян, які придбали їх для особистого використання. Це пояснюється тим, що порушення правил поводження з цими речовинами здатне викликати такі наслідки, як важкі отруєння та смерть людей.

2. Предметом цього злочину є отруйні та сильнодіючі речовини. Отруйні речовини — це речовини рослинного, тваринного і мінерального походження або продукти хімічного синтезу, здатні при впливі на живий організм викликати гостре або хронічне отруєння, а то й смерть. Такі речовини віднесені Державною Фармакопеєю України до списку «А». До отруйних речовин належать ангідрид оцтової кислоти, зміїна отрута, миш’як, метиловий спирт, очищена бджолина отрута, ціаністий калій, стрихнін, сулема, атропіну сульфат, різні поєднання ртуті тощо.

Сильнодіючі речовини — це речовини синтетичного або природного походження, в тому числі рослини, що небезпечно впливають на організм людини, і можуть завдати шкоду її здоров’ю та життю при прийомі їх не в медичних цілях. Перелік сильнодіючих речовин встановлюється Фармакологічним і Фармакопейним Комітетом Міністерства охорони здоров’я України. До них відносяться транквілізатори (наприклад, седуксен), ефедрин і псевдоефедрин, синтетичний етиловий спирт тощо.

Отруйні та сильнодіючі речовини відрізняються від наркотичних та психотропних речовин тим, що вони не викликають захворювання наркоманією чи токсикоманією. Тому вони не підлягають включенню до класифікаційних таблиць наркотичних засобів та психотропних речовин і на них не поширюється правовий режим, встановлений Законом України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів».

Оскільки отруйні та сильнодіючі речовини мають підвищену небезпечність для життя та здоров’я людини, їх правовий режим регулюється спеціальними нормативними актами. Такими нормативними актами, зокрема, є Закон України «Про лікарські засоби» від 4 квітня 1996 р.; «Перелік лікарських препаратів, дозволених до вживання в Україні, що містять сильнодіючі та отруйні речовини», затверджений наказом МОЗ України від 25 липня 1997 р. № 323; «Перелік лікарських засобів, що підлягають предметно-кількісному обліку в аптеках та лікувально-профілактичних закладах», затверджений наказом МОЗ України від ЗО червня 1994 р.; перелік сильнодіючих та отруйних речовин Таблиць І та П Конвенції О ОН про боротьбу з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин 1988 р. та ін.

Для висновку про віднесення тієї чи іншої речовини до отруйних або сильнодіючих обов’язковою є наявність спеціальних знань, а тому у справах цієї категорії повинна призначатись експертиза. При цьому кількість речовин, які є предметом цього злочину, не має значення для кваліфікації (окрім випадків, коли цей розмір дає підстави для визнання його діяння малозначним і таким, що не становить суспільної небезпеки, — ч. 2 ст. 11 КК).

У разі, якщо особа не усвідомлювала, що здійснює такі операції з отруйними чи сильнодіючими речовинами, які не є наркотичними засобами чи психотропами, а помилялася, вважаючи їх саме наркотичними засобами чи психотропними речовинами, відповідальність повинна наставати за замах на виробництво, виготовлення та ін. з метою збуту наркотичних засобів чи психотропних речовин.

Предметом цього злочину також може бути обладнання для виробництва чи виготовлення таких речовин. Таким обладнанням є спеціальні технічні пристрої, за допомогою яких здійснюється хіміко-технологічний процес екстрагування, перегонки, очищення або синтез сильнодіючих або отруйних речовин.

3. Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 321 КК, полягає у незаконному: 1) виробництві, 2) виготовленні, 3) придбанні, 4) перевезенні, 5) пересиланні, 6) зберіганні з метою збуту, 7) збуті отруйних або сильнодіючих речовин, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, 8) здійснення таких дій щодо обладнання, призначеного для виробництва чи виготовлення отруйних або сильнодіючих речовин, без спеціального на те дозволу.

Зазначені дії за своїм змістом є тотожними діям, передбаченим ст. 307 КК. Детальніше про їх визначення див. коментар до статей 307, 313 КК.

Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 321, полягає у порушенні встановлених правил виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, відпуску, обліку, перевезення, пересилання отруйних або сильнодіючих речовин.

Відпуск — це видача отруйних чи сильнодіючих речовин з аптек, баз, складів, чи інших місць їх зберігання з порушенням встановлених правил (без рецепта, ліцензії, у великих кількостях тощо).

Облік — дії, спрямовані на фіксацію і контроль за кількістю таких речовин та правильністю їх обігу. Щодо змісту таких дій, як порушення правил виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання отруйних або сильнодіючих речовин — див. коментар до ст. 320 КК.

У випадку, якщо особа вчинила діяння, передбачені частинами 1 і 2 цієї статті, її дії належить кваліфікувати за сукупністю злочинів.

4. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої дії, передбаченої частинами 1 або 2 цієї статті.

5. Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 321 КК, характеризується прямим умислом та обов’язково метою збуту отруйних чи сильнодіючих речовин, які не є наркотичними засобами чи психотропними речовинами. Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 321 КК, може характеризуватись як умисною, так і необережною формою вини. Мета, якою керується винний, в цьому випадку може бути будь-яка. Мотиви також значення для кваліфікації не мають.

6. Суб’єкт злочину, передбаченого ч. 1 ст. 321 КК, — загальний, ч. 2 цієї статті — спеціальний. Ним є особа, на яку покладається службовий чи професійний обов’язок, пов’язаний з відповідальністю за дотримання правил виробництва, зберігання, відпуску, обліку, перевезення чи пересилки отруйних та сильнодіючих речовин. У випадку вчинення цього злочину службовою особою шляхом зловживання службовим становищем вчинене слід додатково кваліфікувати за ст. 364 КК.

Стаття 322. Незаконна організація або утримання місць для вживання одурманюючих засобів

Незаконна організація або утримання місць для вживання з метою одурманювання лікарських та інших засобів, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, а також надання приміщень з такою метою —

караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає у наданні послуг особам, які зловживають одурманюючими засобами, що сприяє поширенню лікарської та побутової токсикоманії і таким чином створює загрозу здоров’ю населення.

2. Предметом цього злочину є місця (приміщення) для незаконного вживання з метою одурманювання лікарських та інших засобів, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами.

Під місцями для незаконного вживання з метою одурманювання лікарських та інших засобів, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, потрібно розуміти будь-які жилі або нежилі приміщення (будинок, квартира, казино, більярдна, лазня, гараж, горище, сарай, склад, підвал, землянка тощо), за умови, що вони визначені для використання із зазначеною метою. Як правило, однією із ознак таких місць є їх періодичне чи систематичне відвідування споживачами. Дії, пов’язані з організацією або утриманням незаконного вживання одурманюючих засобів, поза певним приміщенням (у лісі, на пляжі) не містять ознак цього злочину. Не є таким місцем і житло сім’ї, члени якої вживають такі засоби.