Рейтинговые книги
Читем онлайн КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право

Шрифт:

-
+

Интервал:

-
+

Закладка:

Сделать
1 ... 302 303 304 305 306 307 308 309 310 ... 405

караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Заготівля, перероблення з метою збуту або збут продуктів харчування чи іншої продукції, радіоактивне забруднених понад допустимі рівні, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, —

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

1. Суспільна небезпечність заготівлі, перероблення або збуту радіоактивне забруднених продуктів харчування чи іншої продукції полягає у можливості поширення шкідливого впливу радіоактивного забруднення на здоров’я людей.

2. Предметом цього злочину є продукти харчування та інша продукція, радіоактивне забруднена понад допустимий рівень.

Під продуктами харчування розуміють будь-які продукти, що в натуральному вигляді чи після відповідної обробки вживаються людиною у їжу або для пиття (хліб, крупи, борошно, цукор, м’ясо, молоко, яйця, риба тощо).

Під іншою продукцією розуміють продукти сільськогосподарського та іншого (наприклад, морського) походження, призначені для годування худоби (різні корми), лісоматеріали, будівельні матеріали та вироби з них, для використання у промисловості як технічної сировини (льон, конопля тощо) чи у медицині (лікарські трави, плоди тощо).

Обов’язковою ознакою предметів цього злочину є їх радіоактивне забруднення понад допустимі рівні. Це означає, що продукти харчування чи інша продукція має на своїй поверхні частки радіоактивного матеріалу у вигляді пилу або що радіоактивні частки містяться у самих клітинах рослин або тварин.

Визначення радіоактивного забруднення та його рівнів, а також органів контролю за рівнем такого забруднення міститься у Законі України «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань» від 14 січня 1998 р., в інших нормативних актах. Зокрема, функції радіологічного контролю за продуктами харчування, що реалізуються підприємствами торгівлі та громадського харчування незалежно від форм власності, покладено на Державний Комітет у справах захисту прав споживачів та на його органи на місцях, а контроль за продуктами харчування, які реалізуються на ринках — на санітарно-епідеміологічну службу.

3. Об’єктивна сторона цього злочину передбачає вчинення альтернативних діянь у виді: 1) заготівлі, 2) переробки з метою збуту, 3) збуту радіоактивне забрудненої продукції та настання наслідків у виді: 1) створення загрози загибелі людей чи 2) настання інших тяжких наслідків, 3) заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого.

Заготівля продуктів харчування чи іншої продукції, радіоактивне забруднених понад допустимі рівні — це є дії зі збору врожаю сільськогосподарських культур, ловлі риби, добування дичини, збирання грибів, плодів диких рослин тощо.

Переробка цієї продукції — це вплив якимось способом на продукти харчування або іншу продукцію з метою надання їм придатності для вживання як у готовому вигляді, так і як напівфабрикату (сушка, заморожування, кип’ятіння, змішання тощо).

Збут — це випуск будь-яким способом в обіг продуктів харчування або іншої радіоактивне забрудненої продукції. Такий збут може бути сплатним (продаж, обмін) або безоплатним (дарування, пригощання).

Про наслідки у виді створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого зазначено в коментарі до ст. 326 КК.

Заготівля, переробка або збут радіоактивне забруднених продуктів харчування чи іншої продукції має бути обов’язково причинно пов’язана з настанням наслідків, передбачених ст. 327 КК.

4. Злочин вважається закінченим з моменту настання наслідків, передбачених частинами 1 або 2 ст. 327 КК.

5. Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується умисною формою вини щодо діяння і необережністю щодо зазначених наслідків. Обов’язковою ознакою заготівлі і переробки продуктів харчування чи іншої радіоактивне забрудненої продукції є наявність мети її збуту. Заготівля і переробка цієї продукції для власних потреб не утворює складу злочину, а за наявності підстав може утворювати склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 46’ КпАП.

6. Суб’єктом цього злочину загальний, ним може бути будь-яка особа, що досягла 16-річного віку. Службові особи за вчинення таких дій можуть нести відповідальність за сукупністю злочинів — за ст. 326 КК та відповідний злочин у сфері службової діяльності.

7. Обтяжуючі обставини цього злочину передбачені в ч. 2 ст. 327 КК, а саме: вчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті, якщо вони спричинили 1) загибель людей або 2) інші тяжкі наслідки.

Загибель людей — це смерть хоча б однієї людини внаслідок дій, зазначених у ч. 1 ст. 327 КК.

Інші тяжкі наслідки характеризуються заподіянням тяжких тілесних ушкоджень одній особі, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом або більше особам, значних матеріальних збитків державній, громадській організації або громадянам, значною екологічною шкодою внаслідок зазначених дій з радіоактивне забрудненими продуктами споживання.

Розділ XIV

ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ, НЕДОТОРКАННОСТІ ДЕРЖАВНИХ КОРДОНІВ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИЗОВУ ТА МОБІЛІЗАЦІЇ

Родовим об’єктом цих злочинів є сукупність суспільних відносин, що забезпечують обороноздатність України, її незалежність, територіальну цілісність і недоторканність. Важливість цього об’єкта обумовлена тим, що згідно зі ст. 17 Конституції України «Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу».

Стаття 328. Розголошення державної таємниці

1. Розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків, за відсутності ознак державної зради або шпигунства —

карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, —

карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

1. Безпосереднім об’єктом цього злочину є суспільні відносини з охорони державної таємниці в різних сферах діяльності держави, що можна охарактеризувати як відносини інформаційної безпеки. При посяганні на цей об’єкт може заподіюватися шкода військовому, економічному, науковому потенціалу держави. Зберігання державної таємниці — одна з гарантій незалежності України, її недоторканності та національної безпеки.

2. Предметом цього злочину є відомості, що становлять державну таємницю, вичерпний перелік яких передбачений в Законі України «Про державну таємницю» в редакції від 21 вересня 1999 р. (ВВР. — 1999. — № 49. - Ст. 428).

У статті 1 цього Закону державна таємниця визначається як вид таємної інформації, що охоплює відомості в сфері науки і техніки, оборони, економіки, державної безпеки й охорони правопорядку, розголошення яких може заподіяти шкоду національній безпеці України, і які визнані в порядку, встановленому в цьому Законі, державною таємницею, що підлягає охороні державою. Так, наприклад, відповідно до ст. 8 цього Закону державну таємницю в сфері оборони становлять відомості про стратегічні й оперативні плани; у сфері науки — про наукові, науково-дослідні, дослідницько-конструкторські і проектні роботи, на базі яких можуть бути створені прогресивні технології, нові види виробництва продукції і технологічних процесів, що мають велике оборонне чи економічне значення або істотно впливають на зовнішньоекономічну діяльність і національну безпеку України; у сфері економіки — це відомості про державні запаси дорогоцінних металів монетарної групи; у сфері зовнішніх відносин — про експорт й імпорт озброєння, військової техніки, окремих видів стратегічної сировини. Ці відомості мають гриф секретності, ступінь якої («особливої важливості», «цілком таємно», «таємно») залежить від їх важливості і визначає строк секретності, ступінь обмеженості доступу до неї та рівень охорони державою.

Водночас ця ж ст. 8 забороняє віднесення до державної таємниці будь-яких відомостей, якщо цим будуть порушуватися зміст та обсяг конституційних прав та свобод людини і громадянина, завдаватиметься шкода здоров’ю і безпеці населення. Це відомості про стан довкілля, про якість харчових продуктів, про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища, стан здоров’я громадян, їх життєвий рівень тощо.

3. Об’єктивна сторона злочину, передбаченого в ч. 1 ст. 328 КК, визначена як розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, тобто протиправне доведення їх до відома сторонніх осіб. Під сторонніми особами слід розуміти осіб, яким ці відомості не повинні бути відомими. Розголошення може виражатися як у дії, так і бездіяльності. Дія може виявлятися, наприклад, у розголосі секретних даних в розмові, письмовому повідомленні, шляхом публікації в пресі, у виступі по радіо чи телебаченню, у передачі для друкування особі, що не має права на ознайомлення з даними відомостями, у показі креслень, документів та ін. Бездіяльність може полягати в недотриманні правил збереження, обертання, перевезення матеріалів, предметів, документів, коли створюється можливість ознайомлення з відомостями сторонніх осіб. Спосіб розголошення для кваліфікації значення не має.

1 ... 302 303 304 305 306 307 308 309 310 ... 405
На этой странице вы можете бесплатно читать книгу КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право бесплатно.
Похожие на КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право книги

Оставить комментарий