КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право

При кваліфікації дій винного у разі здійснення ним збуту прекурсорів слід мати на увазі, що за ст. 312 КК слід кваліфікувати вчинене у разі, якщо збуту прекурсорів передувало викрадення їх чи привласнення іншим способом, передбаченим ст. 312 КК. У випадку, якщо прекурсори було вироблено, виготовлено чи придбано цією особою (а не викрадено чи іншим шляхом привласнено), вчинене належить кваліфікувати за ч. 2 ст. 311 КК. Злочини, передбачені ст. 312 та ч. 2 ст. 311 КК (у формі збуту прекурсорів), слід розрізняти також за ознакою наявності спеціальної мети (див. пункт 4 коментарю до цієї статті).

4. Суб’єктивна сторона злочину, крім прямого умислу, передбачає: для викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів, заволодіння ними шляхом шахрайства та зловживання службовою особою своїм службовим становищем спеціальну мету — подальший збут для виробництва або виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; для збуту прекурсорів — наявність мети подальшого виробництва або виготовлення з них наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів.

Незаконне заволодіння цими речовинами без мети збуту має кваліфікуватися за відповідними статтями КК, які передбачають відповідальність за злочини проти чужого майна.

У разі, коли особа заволоділа прекурсорами без мети їх збуту, а через певний проміжок часу збула їх особам, які займаються виготовленням наркотичних засобів або психотропних речовин, вчинене нею потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів за статтями, що передбачають відповідальність за викрадення чужого майна, та ст. 312 КК за ознакою збуту (п. 11 постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

Викрадення чи інше заволодіння прекурсорами зазначеними у ст. 312 КК способами без мети збуту, але для виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин для особистого вживання, потрібно кваліфікувати за сукупністю відповідного злочину проти чужого майна та як готування до злочину, передбаченого ст. 309 КК, а якщо викрадені прекурсори певний час зберігалися — і за ст. 311 КК.

При розмежуванні злочинів, передбачених ст. 312 та ч. 2 ст. 311 КК (у формі збуту), слід мати на увазі, що вчинене належить кваліфікувати за ст. 312 КК тільки у разі, якщо збут прекурсорів було здійснено з метою виробництва або виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів; для кваліфікації за ч. 2 ст. 311 КК не має значення, з якою метою винним було здійснено збут прекурсорів.

5. Суб’єкт злочину — загальний; особа, яка досягла 16-річного віку. Якщо зазначені діяння вчиняє службова особа з використанням свого службового становища, її дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 312 КК.

6. Обтяжуючі обставини злочину передбачені у ч. 2 ст. 312 КК: вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 312 КК, 1) повторно, 2) за попередньою змовою групою осіб, 3) із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя або здоров’я, чи з погрозою застосування такого насильства, 4) у великих розмірах, а також 5) заволодіння прекурсорами шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем. А особливо обтяжуючі — в ч. З ст. 312 КК: дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, вчинені 1) організованою групою, 2) в особливо великих розмірах, а також 3) розбій з метою викрадення прекурсорів та 4) їх вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров’я.

Про зміст обтяжуючих та особливо обтяжуючих обставин злочину див. коментар до ст. 308 КК.

Стаття 313. Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням

1. Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства, а також незаконне виготовлення, придбання, зберігання, передача чи продаж іншим особам такого обладнання —

караються штрафом від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306, 312, 314, 315, 317, 318 цього Кодексу, а також заволодіння обладнанням, призначеним для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем —

караються позбавленням волі на строк від двох до шести років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені організованою групою або з метою виготовлення особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, розбій з метою викрадення обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також його вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров’я, —

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

1. Суспільна небезпечність викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням полягає у створенні умов для неконтрольованого та незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, адже саме за допомогою спеціального обладнання відбувається виготовлення небезпечних для життя та здоров’я людини препаратів.

2. Предметом цього злочину є обладнання, призначене для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Під таким обладнанням потрібно розуміти апарати, пристрої, прилади, призначені для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (наприклад, конденсаційна труба, випарювач, генератор пари, прес, необхідні для виготовлення гашишу), або окремі вузли, деталі відповідного агрегата (наприклад, насос для відсмоктування фільтра при перегонці опію). Використані для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів побутові предмети (кухонний посуд, млинок для кави, м’ясорубка тощо) обладнанням, призначеним для вказаної мети, за змістом закону не визнаються.

Не належать до зазначеного обладнання і такі предмети медичного призначення, як шприци, стандартні флакони для розфасування ліків, скляні відвідні трубки та ін. (п. 12 постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

3. Об’єктивну сторону складають альтернативне зазначені в диспозиції ч. 1 ст. 313 КК такі дії: 1) викрадення обладнання, 2) привласнення, 3) вимагання, 4) заволодіння ним шляхом шахрайства, 5) виготовлення, 6) придбання, 7) зберігання, 8) передача, 9) продаж такого обладнання.

Викрадення обладнання. Формами викрадення, на відміну від ст. 308 КК, яка є суміжною із ст. 313 КК за змістом передбачених у ній дій (див. коментар до ст. 308), у ст. 313 передбачені тільки крадіжка або ненасильницький грабіж. Якщо при цьому грабіж був поєднаний з насильством, що не є небезпечним для життя або здоров’я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, такі дії належить кваліфікувати за сукупністю ст. 313 і ч. 2 ст. 186 КК.

Зміст привласнення, вимагання такого обладнання та заволодіння ним шляхом шахрайства є тотожним змісту дій щодо привласнення, вимагання та заволодіння наркотичними засобами, психотропними речовинами чи їх аналогами (докладніше про їх визначення та момент закінчення див. коментар до ст. 308 КК).

Виготовлення означає, що внаслідок певних дій обладнання доведене до стану, придатного для використання; придбання, зберігання (зміст цих дій є тотожним змісту дій щодо виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів — докладніше про їх визначення та момент закінчення див. коментар до ст. 307 КК).

Передача, тобто безоплатне вручення іншій особі, продаж обладнання іншим особам (тобто сплатне відчуження, передача такого обладнання на користь інших осіб) є формами збуту обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів. У цих випадках злочин вважається закінченим з моменту передачі такого майна, хоча би ця особа ще й не мала можливості ним розпорядитися. Така передача може мати місце як шляхом фізичного переміщення цих предметів (наприклад, передача випарника чи фільтра «із рук в руки»), так і шляхом надання можливості іншій особі цим майном розпорядитися без фізичної передачі цього майна (наприклад, виготовлення та передача підробних документів про нібито законне право користування цим майном, «списання» придатного аптекарського обладнання як непридатного і надання можливості ним розпорядитись та ін.).