КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право

17. Під застосуванням зброї закон розуміє як фактичне використання її уражаючих властивостей для фізичного впливу на потерпілого, так і психічний вплив шляхом погрози заподіяння зброєю шкоди життю або здоров’ю потерпілого за умови, якщо в останнього є реальні підстави побоюватися реалізації цієї погрози.

18. Застосування зброї за ч. 2 ст. 365 КК має незаконний характер. У противному випадку кваліфікація діяння за ч. 2 ст. 365 КК виключається (Практика (1993—1995)… — С. 166—167). При вирішенні питання про те, чи було застосування зброї правомірним або мало протиправний характер, слід виходити з тих спеціальних нормативних актів, у яких встановлені підстави, порядок та межі застосування зброї службовими особами при виконанні ними службових обов’язків. Якщо застосування зброї заподіяло тяжкі наслідки, то дії винного кваліфікуються за ч. З ст. 365 КК.

19. Болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, слід вважати дії, які заподіюють йому особливий фізичний біль та моральні страждання (Збірник… — С. 249). Під болісними слід розуміти дії, спрямовані на тривале позбавлення людини їжі, питва або тепла, залишення її у шкідливих для здоров’я умовах та інші подібні дії (п. 3.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»). Болісні дії можуть бути пов’язані з незаконним застосуванням спеціальних засобів — наручників, гумових кийків, сльозоточивих газів тощо. Під такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями розуміється умисне приниження його честі та гідності, яке виражене у непристойній формі. Болісні дії можуть бути одночасно й такими, що ображають гідність людини (наприклад, обливання холодною водою зі шлангу людину, яку примусили зняти з себе одяг). Якщо болісні чи такі, що ображають особисту гідність потерпілого, дії призвели до настання тяжких наслідків, вчинене кваліфікується за ч. З ст. 365 КК.

20. За ч. З ст. 365 КК настає відповідальність за перевищення службових повноважень, яке заподіяло тяжкі наслідки (пункти 13—15 коментарю до Розділу XVII, а також пункти 9, 10, 12, 14, 18 - до ч. 2 ст. 365 КК).

21. Перевищення службових повноважень може бути поєднане зі знищенням або пошкодженням чужого майна. При вирішенні питання про кваліфікацію таких діянь слід перш за все виходити з положень, що містяться у пунктах 3 та 4 примітки до ст. 364 КК, оскільки від розміру матеріального збитку (суми реальних збитків та упущеної вигоди), заподіяного знищенням (пошкодженням) майна, залежить кваліфікація дій винного за тією чи іншою частинами ст. 365 КК. Тому, якщо перевищення службових повноважень спричинило необережне або умисне знищення (пошкодження) майна, відповідальність за які передбачена в ст. 196 або частинах перших статей 194, 347, 352, 378 та 399 КК, то залежно від суми заподіяних збитків воно кваліфікується або за ч. 1, або за ч. З ст. 365 КК і додаткової кваліфікації не потребує. Якщо ж воно було пов’язане із вчиненням діяння, передбаченого ч. 2 ст. 399 КК, то підлягає кваліфікації тільки за ч. З ст. 365 КК. Нарешті, якщо перевищення службових повноважень виявилося в умисному знищенні (пошкодженні) майна за кваліфікуючих ознак, то дії винного слід кваліфікувати за сукупністю злочинів — за ч. З ст. 365 та за частинами другими статей 194, 347, 352, 378 або ч. З ст. 399 КК.

22. Стаття 365 КК є загальною нормою щодо інших, які передбачають відповідальність за спеціальні види перевищення службових повноважень (ч. 2 ст. 157, ст. 159, ч. 2 ст. 161, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 163, статті 371, 373, 374 КК та ін.), при вчиненні яких порушується не загальний порядок здійснення службової діяльності, а заподіюється шкода іншим суспільним відносинам (виборчим, трудовим та іншим особистим правам і свободам, інтересам правосуддя тощо). Тому у таких випадках кваліфікація дій винного повинна здійснюватися за правилами конкуренції загальної та спеціальної норм, коли застосовується норма спеціальна.

Стаття 366. Службове підроблення

1. Службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів —

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, —

карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1. Обов’язковою ознакою службового підроблення є його предмет — офіційні документи. Для того, щоб той чи інший акт був визнаний документом та мав статус офіційного, він повинен відповідати низці ознак: 1) документ повинен містити певну інформацію (відомості, дані тощо); 2) ця інформація повинна бути зафіксована у тій чи іншій формі (письмовій, цифровій, знаковій) і мати певні реквізити (бланк, печатку, штамп, голограму), які передбачені законом чи іншим нормативним актом; 3) інформація повинна бути зафіксована на відповідному матеріальному носії (папері, дискеті, диску, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці тощо) з метою її наступного зберігання, використання або розповсюдження; 4) документ повинен бути складений, засвідчений, виданий чи розповсюджений в інший спосіб службовою особою від імені державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій та об’єднань, а також підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності; 5) офіційним щодо ст. 366 КК є лише такий документ, який засвідчує факти, що мають юридичне значення, тобто такі, які породжують, змінюють чи припиняють певні правовідносини.

Офіційними можуть бути визнані і документи, що виходять від приватних осіб за умови, якщо вони або засвідчені від імені підприємства, установи чи організації уповноваженими на це службовими особами, або надходять на зберігання чи у відання (діловодство) юридичних осіб.

2. Об’єктивна сторона службового підроблення полягає у перекрученні істини в офіційному документі, вчиненому службовою особою з використанням свого службового становища. Цей злочин виявляється тільки в активній поведінці службової особи і може бути вчинений однією з декількох альтернативне передбачених в ч. 1 ст. 366 КК дій: а) внесення до документів неправдивих відомостей; б) інше підроблення документів; в) складання неправдивих документів; г) видача неправдивих документів.

Внесення до документів неправдивих відомостей означає включення інформації, яка цілком або частково не відповідає дійсності, до справжнього офіційного документа. Отже, у всіх цих ситуаціях зміст справжнього документа змінюється лише частково — частина відомостей у ньому відповідає дійсності, а частина має неправдивий характер. При цьому форма документа та всі його реквізити відповідають необхідним вимогам.

Інше підроблення документів припускає повну або часткову зміну змісту документа чи його реквізитів, однак не за рахунок внесення до нього неправдивих відомостей, а шляхом їх виправлень, підчищень, дописок, витравлювань та іншими подібними способами. Інше підроблення документів є своєрідним антиподом внесення до документа неправдивих відомостей, оскільки неправдиві відомості у цьому випадку до документа не вносяться, а виправляються або знищуються відомості, що вже є у документі та відповідають дійсності.

Складання неправдивих документів — це повне виготовлення документа, який містить інформацію, що не відповідає дійсності. При цьому форма та реквізити документа відповідають необхідним вимогам.

Видача неправдивих документів означає надання фізичним або юридичним особам такого документа, зміст якого цілком або частково не відповідає дійсності і який був складений або службовою особою, яка його видала, або іншою службовою особою. Видача неправдивого документа буде мати місце й у тому випадку, якщо документ був складений приватною особою, але потім був засвідчений службовою особою і виданий нею іншим фізичним чи юридичним особам від імені тієї організації, яку представляє службова особа, що видала цей документ.

3. Склад злочину, описаний у диспозиції ч. 1 ст. 366 КК, є формальним, і злочин визнається закінченим з моменту вчинення однієї з зазначених у ній дій, незалежно від того, чи спричинили ці дії які-небудь наслідки і чи був використаний підроблений документ.

4. Якщо службове підроблення було вчинене службовою особою як готування до вчинення іншого злочину (крім злочину невеликої тяжкості) або використання документа містило ознаки замаху на вчинення іншого злочину, її дії кваліфікуються за сукупністю — як службове підроблення (ч. 1 або ч. 2 ст. 366 КК) та готування (ст. 14 КК) чи замах (ст. 15 КК) на відповідний злочин.

5. За сукупністю слід кваліфікувати вчинене і в тому випадку, коли підроблений службовою особою документ використовується нею для вчинення іншого закінченого злочину або для приховування злочину, який раніше був вчинений нею самою. Якщо ж службове підроблення є необхідною ознакою іншого складу злочину (наприклад, ч. 2 ст. 372 КК) або утворює спеціальний склад злочину (наприклад, ч. 2 ст. 158, ч. З ст. 160 КК), дії винного кваліфікуються тільки за спеціальною нормою.