Рейтинговые книги
Читем онлайн КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право

Шрифт:

-
+

Интервал:

-
+

Закладка:

Сделать
1 ... 235 236 237 238 239 240 241 242 243 ... 405

4. Об’єктивна сторона злочину характеризується знищенням або пошкодженням будь-яким способом територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду.

Під знищенням розуміється приведення території або об’єкта природно-заповідного фонду в повну непридатність для використання їх за цільовим призначенням, коли вони перестають існувати або повністю втрачають свою цінність хоча б якісь їх частини.

Пошкодженням предмета злочину визнається погіршення його якості, зменшення природно-охоронної, наукової, естетичної, рекреаційної та іншої цінності або приведення його на будь-який час в непридатний для використання за цільовим призначенням стан.

5. Злочин вважається закінченим з моменту настання наслідків, передбачених ст. 252 КК.

6. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом (прямим або непрямим).

7. Суб’єкт цього злочину — фізична осудна особа, яка досягла 16-річно-го віку.

8. Обтяжуючими обставинами, які передбачені ч. 2 ст. 252 КК, є: знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду шляхом підпалу або іншим загально небезпечним способом, якщо це спричинило загибель людей або тяжкі наслідки.

Під знищенням або пошкодженням територій або об’єктів природно-заповідного фонду шляхом підпалу, яке передбачене ч. 2 ст. 252 КК, слід розуміти їх знищення або пошкодження вогнем, якщо при цьому існувала загроза життю і здоров’ю людей або завдання значної матеріальної шкоди (наприклад, пожежа на великій території, значних за вартістю об’єктів тощо). Тому знищення або пошкодження предмета злочину вогнем, яке не створювало загальної небезпеки, не може кваліфікуватися як завдане шляхом підпалу.

Скоєння цього злочину іншим загальнонебезпечним способом передбачає в ч. 2 ст. 252 КК знищення або пошкодження територій або об’єктів природно-заповідного фонду шляхом вибуху, затоплення та іншими способами, які загрожують життю і здоров’ю людей або завданням значних матеріальних збитків.

Загибель людей означає настання смерті хоча б однієї людини в результаті підпалу або використовування іншого загально небезпечного способа.

Під іншими тяжкими наслідками розуміється спричинення тілесних ушкоджень різної тяжкості одній або кільком особам, тяжкої майнової шкоди, інших збитків. Встановлення інших тяжких наслідків є питанням окремого факту і залежить від конкретних обставин злочину.

Стаття 253. Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля

1. Розробка і здача проектів, іншої аналогічної документації замовнику службовою чи спеціально уповноваженою особою без обов’язкових інженерних систем захисту довкілля або введення (прийом) в експлуатацію споруд без такого захисту, якщо вони створили небезпеку тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, загибелі або масового захворювання населення або інших тяжких наслідків, —

карається позбавленням права обіймати певні посади або- займатися певною діяльністю на строк до трьох років або обмеженням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, якщо вони спричинили наслідки, передбачені частиною першою цієї статті, —

караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на строк до п’яти років.

1. Суспільна небезпечність злочину полягає в тому, що розробка і здача проектної документації та введення (прийом) в експлуатацію споруд без обов’язкових інженерних систем захисту призводить до загрози завдання шкоди довкіллю, створює небезпеку тяжких технологічних аварій, екологічних катастроф, загибелі або масового захворювання населення, або інших тяжких наслідків.

2. Об’єкт злочину є екологічна безпека в галузі архітектурної діяльності.

3. Предметом злочину є проект, інша аналогічна документація без обов’язкових інженерних систем захисту довкілля, а також споруди без такого захисту.

Проект це документація для будівництва об’єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об’єкта архітектури (ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 р. (ВВР. - 1999. - № 31. - Ст. 246. - С. 602).

Інша аналогічна документація — це архітектурно-планувальні завдання, завдання на проектування, технічні умови щодо інженерного забезпечення об’єкта архітектури, робоча документація для будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту (статті 1, 5, 8 Закону України «Про архітектуру»).

4. Об’єктивна сторона злочину характеризується розробкою і здачею’ проектів, іншої аналогічної документації замовнику без обов’язкових інженерних систем захисту довкілля, введенням (прийомом) в експлуатацію споруд без такого захисту, що створило небезпеку тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, загибелі або масового захворювання населення, або інших тяжких наслідків.

Розробка проектів, іншої аналогічної документації здійснюється на підставі вихідних даних на проектування, до яких належить: архітектурно-планувальне завдання, завдання на забезпечення об’єкта архітектури відповідно до державних стандартів і правил.

Здача проекту, іншої аналогічної документації означає їх передачу замовнику для виконання будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта архітектури.

Введення в експлуатацію споруд — це початок використання за призначенням, функціонального і технічного обслуговування їх у процесі використання.

Прийом в експлуатацію споруд — порядок отримання дозволу про готовність споруди до експлуатації.

Під обов’язковими інженерними системами захисту довкілля, які повинні враховуватися при розробці і здачі проектів, іншої аналогічної документації, введенні (прийомі) в експлуатацію споруд, слід розуміти заходи забезпечення комплексної переробки, утилізації і ефективного використання відходів переробки інших шкідливих речовин, системи забезпечення захисту населення і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу антропогенних фізичних, хімічних та біологічних факторів тощо.

5. Злочин вважається закінченим з моменту створення небезпеки настання тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, загибелі, або масового захворювання населення, або інших тяжких наслідків як результату розробки і здачі проектів, іншої аналогічної документації без обов’язкових інженерних систем захисту довкілля або введення (прийому) в експлуатацію споруд без такого захисту.

6. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом щодо діяння, наслідків — непрямим умислом або необережністю.

7. Суб’єкт злочину — службова особа (див. коментар до ст. 364 КК) або спеціально уповноважена особа (архітектор, розробник або здавальник проекту чи іншої аналогічної документації замовнику, а також особи, які беруть участь у введенні (прийомі) до експлуатації споруд (голова, член приймальної комісії, керівник підприємства та ін.) тощо).

8. До обтяжуючих обставин, які передбачені ч. 2 ст. 253 КК, належать:

спричинення тяжкої технологічної аварії або екологічних катастроф, загибелі або масового захворювання населення або інших тяжких наслідків.

Під тяжкою технологічною аварією розуміється небезпечна подія технологічного характеру, що спричинила загибель людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає тяжку шкоду довкіллю.

Екологічна катастрофа — велика за масштабами аварія чи інша подія, що призвела до тяжких наслідків для довкілля.

Загибель населення — настання смерті людей на території, яка постраждала від небезпечного об’єкта.

Масове захворювання населення — захворювання трьох і більше людей, причинне пов’язане з діями, які передбачені ч. 1 ст. 253 КК.

Під іншими тяжкими наслідками слід розуміти заподіяння шкоди довкіллю та людині, що характеризується підвищеною небезпекою для всього живого, руйнуванням чи істотним ушкодженням значних територій або об’єктів тощо. Встановлення інших тяжких наслідків є питанням окремого факту і залежить від конкретних обставин злочину.

Стаття 254. Безгосподарське використання земель

Безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту, -

караються штрафом до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

1 ... 235 236 237 238 239 240 241 242 243 ... 405
На этой странице вы можете бесплатно читать книгу КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право бесплатно.
Похожие на КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право книги

Оставить комментарий