КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право

8. Суб’єктом є особа, яка досягла 16-ти років і на яку покладено обов’язок дотримання спеціальних правил щодо недопущення забруднення або іншої зміни природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров’я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового виробництва.

Дії службових осіб, що допустили в результаті зловживання службовим становищем або халатності введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, комунальних та інших об’єктів без очисних споруд, якщо при цьому заподіяна істотна шкода державним або суспільним інтересам, слід кваліфікувати за відповідною статтею про службові злочини, а при забрудненні атмосферного повітря — і за статтею про охорону довкілля.

9. Частина 2 статті передбачає притягнення до кримінальної відповідальності у випадку вчинення тих самих діянь, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки. Під загибеллю людей розуміється смерть однієї або кількох осіб у результаті дій, передбачених статтею, поширення тяжких хвороб серед значного кола осіб або істотна шкода сільськогосподарському виробництву, загибель або пошкодження великої кількості сільгосппродукції, загибель або пошкодження на значних площах угідь посівів, насаджень, захворювання великої кількості худоби тощо. Під загибеллю людей слід розуміти смерть хоча б однієї людини. Інші тяжкі наслідки — це виникнення надзвичайних екологічних ситуацій, аварій, масового захворювання людей, тварин, їх смерті та загибелі;

захворювання однієї чи кількох осіб на тяжку хворобу; масове отруєння або захворювання; виникнення епідемічних чи інфекційних захворювань серед широкого кола осіб; поява виродження або видимих відхилень у розвитку дітей; значне зниження тривалості життя людей.

Стаття 242. Порушення правил охорони вод

1. Порушення правил охорони вод (водних об’єктів), якщо це спричинило забруднення поверхневих чи підземних вод і водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод або зміну їхніх природних властивостей, або виснаження водних джерел і створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи для довкілля, —

карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель або захворювання людей, масову загибель об’єктів тваринного і рослинного світу або інші тяжкі наслідки, —

караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

1. Суспільна небезпечність злочину полягає в тому, що він посягає на водні об’єкти, які складають основу всього живого на землі, шляхом їх забруднення, зміни властивостей або виснаження, що створює реальну небезпеку для життя та здоров’я людей, а також довкілля.

Правила охорони вод регламентуються рядом нормативних актів України, зокрема Водним кодексом України від 6 червня 1995 р. (ВВР. — 1995. — № 24. — Ст. 189), законами України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р. № 1264 (ВВР. — 1991. — № 41. — Ст. 546), «Про питну воду та питне водопостачання» від 10 січня 2002 р. (ОВУ. — № 6. — Ст. 223); постановами Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод» від 20 липня 1996 р. № 815, «Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами» від 25 березня 1999 р. № 465 та ін.

2. Об’єктом злочину є науково обгрунтоване раціональне використання і охорона водних об’єктів від забруднення, зміни їх природних властивостей, виснаження.

3. Предметом даного злочину є всі водні об’єкти на території України у твердому, рідкому, газоподібному стані, що беруть участь у кругообігу вод і нерозривно пов’язані з довкіллям.

Води — усі води (поверхневі, підземні), що входять до складу природних ланок кругообігу води (ст. 1 Водного кодексу України).

Поверхневі води — води різних водних об’єктів, що знаходяться на земній поверхні. До поверхневих вод належать природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об’єкти.

Підземні води — води, що знаходяться нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в усіх фізичних станах.

Водоносний горизонт — однорідна пластова товща гірських порід, де постійно знаходяться води.

Вода питна — вода, яка за органолептичними властивостями, хімічним і мікробіологічним складом та радіологічними показниками відповідає державним стандартам та санітарному законодавству України. Джерело питної, лікувальної води — водний об’єкт, вода якого використовується для питного, лікувального водопостачання після відповідної обробки або без неї (ст. 1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»).

4. Об’єктивна сторона полягає в дії або бездіяльності, що полягає в порушенні правил охорони вод (водних об’єктів) і спричиненні цим забруднення водних об’єктів неочищеними і необеззараженими стічними водами, відходами та викидами виробничої діяльності підприємств, установ і організацій, комунальних установ, а також відходів, використаних у невиробничій сфері.

Порушення правил охорони вод — дія або бездіяльність, що є невиконанням вимог спеціальних нормативно-правових актів щодо екологічної безпеки, які регулюють питання охорони вод. Така дія чи бездіяльність на практиці може проявлятися, наприклад, у: порушенні умов розміщення, проектування, будівництва, реконструкції і введення в дію підприємств, споруд та інших об’єктів, що можуть впливати на стан вод; введенні в дію нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, комунальних та інших об’єктів, не забезпечених пристроями і очисними спорудами, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливій дії; скиданні у водні об’єкти відходів і сміття; забрудненні вод добривами і хімічними засобами захисту рослин тощо.

Кваліфікується забруднення через надходження до водних об’єктів забруднюючої речовини, яка привноситься у такі об’єкти у результаті господарської діяльності людини (відходів і викидів, напівфабрикатів, неочище-них стічних вод). Для кваліфікації не має значення, чи встановлено щодо таких речовин гранично допустимі концентрації.

Зміна природних властивостей вод — втрата чи значне погіршення їх лікувальної, питної, іншої екологічної цінності внаслідок змін їх фізичних, хімічних, біологічних, лікувальних показників.

Виснаження водних джерел — скорочення запасів, погіршення якості поверхневих і підземних вод. Виснаження вод відбувається в результаті перевищення лімітів водозабору для промислових, сільськогосподарських, комунальних та інших потреб, невиконання гідротехнічних заходів по збереженню запасів води та ін., які мають невідновний природним шляхом характер. Ліміт забору води — граничний обсяг забору води з водних об’єктів, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування. Ліміт скиду забруднюючих речовин — граничний обсяг скиду забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування.

У результаті такого забруднення поверхневих чи підземних вод і водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод, зміни їхніх природних властивостей, виснаження водних джерел створюється небезпека для життя і здоров’я людей чи для довкілля.

Небезпека для життя — реальна можливість загибелі хоча б однієї людини, наприклад, внаслідок вживання забрудненої води.

Небезпека для здоров’я людей може виявлятись у зараженні однієї або більше осіб епідемічним або інфекційним захворюванням, поява каліцтв або інших відхилень у розвитку дітей, значному зниженні тривалості життя людей, істотному придушенні імунної системи людини тощо.

Небезпека для довкілля — загроза заподіяння шкоди рослинному чи тваринному світу внаслідок забруднення або іншої зміни природних властивостей води.

Злочин вважається закінченим в момент настання зазначених у диспозиції статті наслідків.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною або необережною виною. При цьому варто врахувати, що вчинене забруднення водних об’єктів із прямим умислом залежно від цілі, мотивів та інших обставин може вказувати на більш небезпечні злочини проти держави, особи, власності.

6. Суб’єкт — особа, яка досягла 16-ти років.

Дії службових осіб, які допустили внаслідок зловживання владою чи посадовим станом, халатності введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, комунальних та інших об’єктів без очисних споруд, коли при цьому заподіяно істотну шкоду державним чи громадським інтересам або охоронюваним законом правам та інтересам окремих фізичних чи юридичних осіб, чи спричинено тяжкі наслідки, треба кваліфікувати за відповідними статтями розділу 17 КК «Злочини у сфері службової діяльності», а при порушенні правил охорони вод з настанням передбачених статтею наслідків — і за ст. 242 КК (див. постанову ПВСУ «Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи» від 26 січня 1990 р. № 1).