КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право

Так, у справі П., засудженого за умисне вбивство без обтяжуючих та пом’якшуючих обставин, було встановлено, що він разом з Т. розпивав спиртні напої. Після цього Г. запропонувала йому вступити з нею в статеві стосунки, а коли П. відмовився, вона стала докоряти йому за статеве безсилля, вдарила триногою теодоліта по голові. Виникла сварка, в ході якої П. вихопив у потерпілої теодоліт і завдав їй численних ударів по голові, внаслідок чого від спричинених черенпо-мозкових травм сталася смерть Т. Змінюючи кваліфікацію злочину П., вища судова інстанція зазначила, що суд не оцінив, зокрема, того, що Т. непристойно, глибоко образила чоловічу гідність П., а потім ударила його триногою теодоліта по голові. Така образа і насильство з боку потерпілої Т. давали підстави і можливість визнати їх тяжкими та протизаконними, такими, що раптово викликали у П. сильне душевне хвилювання, і в цьому стані він позбавив потерпілу життя. Тому злочин було кваліфіковано як вбивство у стані сильного душевного хвилювання (Судебная практика… - С. 130-131).

Верховним Судом України було змінено вирок, яким К. засуджено за умисне вбивство свого чоловіка К. В. без обтяжуючих та пом’якшуючих обставин.

Встановлено, що К. В., у черговий раз перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, безпричинно причепився до К., почав бити її по голові, погрожував дочці викинути у вікно її позашлюбну дитину, а потім схопив сокиру і погрожував її застосуванням дружині й дочці. Перебуваючи у збудженому стані та захищаючи себе, дочку і двомісячну онуку від цих протиправних дій, К. вирвала з рук п’яного К. В. сокиру, навалилася па нього всім тілом і, здавлюючи шию руками, задушила його. На підставі цього Верховний Суд дійшов висновку, що обставини події свідчать про вчинення К. умисного вбивства в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства з боку потерпілого щодо неї та членів сім’ї, перекваліфікувавши її дії на відповідну статтю КК (ВВСУ. — 2000. — № 3. — С. 9—10).

10. Для наявності складу злочину, що розглядається, необхідно, щоб протизаконне насильство, систематичне знущання або тяжка образа виходили саме від потерпілого, тобто від того, хто був убитий. Дії особи, що вчинила умисне вбивство в стані сильного душевного хвилювання, не можуть кваліфікуватися за ст. 116 КК, якщо душевне хвилювання було викликане діями не потерпілого, а інших осіб.

У разі, коли винний у стані фізіологічного афекту умисно вбиває особу, яка не здійснила дій, що викликали такий стан винного, і останній усвідомлював це, відповідальність за вбивство повинна наставати на загальних підставах. Від таких випадків слід відрізняти ситуацію, коли винний, маючи намір вбити особу, що своїми протиправними діями викликала у нього стан сильного душевного хвилювання, з необережності вбиває іншу людину. Відповідальність в таких випадках повинна наставати за сукупністю злочинів — за замах на умисне вбивство в стані сильного душевного хвилювання та за вбивство з необережності, тобто за ч. 2 ст. 15 та статтями 116 і 119 КК.

11. Стаття 116 може бути застосована й у випадках, коли протизаконне насильство, систематичне знущання або тяжка образа, що викликали сильне душевне хвилювання в особи, яка вчинила вбивство, були спрямовані не на його адресу, а вчинені відносно третіх осіб. Це можуть бути особи, які є близькими винного (наприклад, особа вчиняє вбивство в стані афекту, викликаного неправомірним насильством щодо її дитини), або навіть сторонніми для нього (наприклад, вбивство в стані афекту хулігана, який побив незнайому винному вагітну жінку).

12. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини. При вбивстві, передбаченому ст. 116 КК, умисел може бути прямим і непрямим.

13. Необхідною умовою застосування ст. 116 КК е раптовість як сильного душевного хвилювання, так і умислу вчинити вбивство. Раптовість сильного душевного хвилювання означає, що воно виникає як негайна реакція у відповідь на протизаконне насильство, систематичне знущання або тяжку образу з боку потерпілого. Судова практика вважає, що сильне душевне хвилювання винного, викликане неправомірними діями потерпілого, може бути визнане пом’якшуючою обставиною при вбивстві тільки в тому разі, якщо такий стан виник раптово. Умисел вчинити вбивство в особи, що перебувала в стані фізіологічного афекту, також повинен виникнути раптово. Вбивство в такому стані не може бути заздалегідь обдуманим. Немає складу злочину, що розглядається, у випадках, коли вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, було задуманим заздалегідь і цей умисел в ситуації, що створилася, був здійснений. Разом із тим необхідність раптовості виникнення фізіологічного афекту та умислу на вбивство для застосування ст. 116 КК зовсім не виключає існування неприязних, ворожих стосунків між вбивцею і потерпілим, що стосуються більш раннього часу. Важливо, щоб умисел виник раптово в стані сильного душевного хвилювання, спровокованого конкретними протизаконними діями потерпілого.

14. У випадках, коли вбивство вчинене після того, коли стан сильного душевного хвилювання минув, дії винного потрібно кваліфікувати за статтями КК, що передбачає відповідальність за вчинення вбивства без пом’якшуючих обставин. Неправомірна поведінка потерпілого в такому разі може бути визнана обставиною, що зменшує суспільну небезпечність злочину і пом’якшує покарання (п. 23 постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров’я особи»).

При визначенні тривалості розриву в часі між обставинами, що викликали сильне душевне хвилювання, і вбивством необхідно враховувати конкретні обставини справи. При цьому вирішальне значення має стан афекту, який може мати місце, незважаючи на деякий розрив у часі між протиправними діями потерпілого і вчиненим вбивством.

15. Суб’єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

16. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, не може кваліфікуватися як вбивство, вчинене за обтяжуючих обставин, хоча б в діях винного і містилися окремі зазначені в законі обтяжуючі обставини. Наприклад, якщо вбивство в стані фізіологічного афекту вчинене з особливою жорстокістю, способом, небезпечним для життя багатьох осіб, жінки, яка завідомо для винного була в стані вагітності, двох або більше осіб, особою, яка раніше вчинила вбивство, то таке вбивство слід кваліфікувати за ст. 116 КК.

Може виникнути ситуація, коли винний у стані сильного душевного хвилювання вчиняє умисне вбивство двох осіб — особи, яка здійснила щодо винного протиправні дії, і людини, яка перебувала разом з нею і ніяких дій щодо винного не вчиняла. Відповідальність у цьому разі настає за сукупністю злочинів — вбивство першої особи кваліфікується за.ст. 116, а другої — за частинами 1 або 2 ст. 115 КК.

Стаття 117. Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини

Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини під час пологів або відразу після пологів —

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

1. Стаття 117 пом’якшує відповідальність не за всяке вбивство матір’ю своєї дитини, а лише за вбивство дитини під час пологів або відразу після пологів. Основною причиною визнання злочину, що розглядається, вбивством за пом’якшуючих обставин є особливий психічний і фізичний стан жінки в період пологів або відразу після них, який послаблює її спроможність керувати своїми діями.

2. Об’єктивна сторона характеризується: 1) діянням (дією або бездіяльністю) спрямованим на позбавлення життя матір’ю своєї новонародженої дитини; 2) наслідками у виді смерті новонародженої дитини; 3) причинним зв’язком між зазначеним діянням та наслідком; 4) часом вчинення злочину.

3. Склад злочину, що розглядається, може мати місце лише в разі вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини. Посягання на плід після початку пологового процесу є посяганням на життя новонародженої людини. Внутрішньоутробне знищення плоду до початку пологового процесу може розглядатися лише як переривання вагітності. Жінка, яка здійснила переривання своєї вагітності, за чинним кримінальним законодавством відповідальності не несе.

4. Вказівкою на вчинення вбивства новонародженої дитини під час пологів або відразу після пологів законодавець обмежує вчинення даного злочину певним проміжком часу, який є нетривалим і визначається в кожному конкретному випадку. Вбивство матір’ю своєї дитини через такий час після пологів, коли вже не можна говорити про особливий стан жінки, яка перенесла пологовий процес, не дає підстав для застосування ст. 117 КК. У таких випадках відповідальність за вбивство настає на загальних підставах.

5. Суб’єктивна сторона злочину, що розглядається, характеризується умисною виною. Момент виникнення умислу вбити новонароджену дитину на кваліфікацію вбивства не впливає. Стаття 117 застосовується і тоді, коли цей умисел виник ще до пологів, а був здійснений в період пологового процесу або відразу після нього. Необережне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини повинно тягти відповідальність за ст. 119 КК.