Шрифт:
Интервал:
Закладка:
7. Частина 2 ст. 423 КК передбачає відповідальність військової службової особи за зловживання, якщо воно спричинило тяжкі наслідки. Якщо зловживання полягає у спричиненні матеріальних збитків, то роз’яснення цього поняття дане в п. 2 примітки до ст. 423 КК. Крім того, до тяжких наслідків необхідно віднести всі випадки, коли внаслідок злочинних дій настали більш суспільне небезпечні наслідки, ніж ті, що були віднесені до істотної шкоди: аварії, катастрофи, знищення або серйозне пошкодження техніки чи майна, найбільш небезпечні форми підриву військової дисципліни (масова непокора, дезертирство зі зброєю, самогубство підлеглих), розповсюдження важких інфекційних хвороб та ін.
8. Про воєнний стан та бойову обстановку див. коментар до ст. 401 КК.
Стаття 424. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень
1. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, крім передбачених частиною другою цієї статті, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, —
карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Застосування нестатутних заходів впливу щодо підлеглого або перевищення дисциплінарної влади, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, а також застосування насильства щодо підлеглого —
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
3. Діяння, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені із застосуванням зброї, а також діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, —
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
4. Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, — караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.
1. Про безпосередній об’єкт див. коментар до ст. 423 КК. Додатковий об’єкт — життя та здоров’я потерпілих.
2. З об’єктивної сторони злочин скоюється шляхом: 1) перевищення влади чи службових повноважень (ч. 1); 2) вжиття нестатутних заходів впливу щодо підлеглого (ч. 2); 3) перевищення дисциплінарної влади (ч. 2); 4) вчинення діянь, передбачених частинами 1 і 3 ст. 424 КК, із застосуванням зброї.
Перевищення влади чи службових повноважень полягає в умисному вчиненні військовою службовою особою дій, які явно виходять за межі прав і повноважень, наданих їй законом, військовими статутами, положеннями, інструкціями, наказами командування. У зв’язку з цим для притягнення до кримінальної відповідальності за злочин, який коментується, необхідно вста-новити всі фактичні обставини, у тому числі службовий стан особи, обвинуваченої у перевищенні влади чи службових повноважень, ії поведінку до скоєння злочину, мотив, мету і характер вчинених дій, їх зв’язок зі службовим станом.
Перевищення влади чи службових повноважень може полягати: 1) у вчиненні дій, які входять до компетенції вищестоящого начальника або військової службової особи іншого органу (відомства); 2) у вчиненні дій, що визнаються правомірними тільки за наявності певних умов, які у цьому випадку відсутні; 3) у вчиненні дій, які ніхто не мав права виконувати і вирішувати.
Дисциплінарна влада — це сукупність прав і обов’язків командирів (начальників) щодо вжиття заходів заохочення і стягнення з метою виховання військовослужбовців, забезпечення високої військової дисципліни і попередження її порушень. Дисциплінарна влада встановлена «Дисциплінарним статутом Збройних Сил України». Кожний командир (начальник) може заохочувати військовослужбовців або застосовувати до них стягнення тільки у тому обсязі і порядку, які передбачені дисциплінарним статутом, і тільки на тих осіб, на яких розповсюджується його дисциплінарна влада, за наявності до цього підстав і в інтересах служби — для підтримання військової дисципліни і статутного порядку, виховання військовослужбовців, стимулювання їх відповідної поведінки та ін. Тому дисциплінарна влада буде перевищена, якщо командир застосував стягнення, що може бути застосоване лише вищестоящим начальником; застосував стягнення за критику; з метою зведення особистих рахунків та ін.
Нестатутні засоби впливу щодо підлеглого (ч. 2) за своєю суттю є грубим порушенням дисциплінарної влади. Вони можуть виявлятися у застосуванні стягнень з метою принизити гідність підлеглого, у застосуванні насилля для наведення «порядку» в частині та ін.
Під насильством щодо підлеглого слід розуміти як фізичне, так і психічне насильство.
Фізичне насильство при перевищенні влади чи службових повноважень може полягати у незаконному позбавленні свободи, завданні удару, здійсненні дій, характерних для мучення, спричиненні побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Психічне насильство може бути виявлене в погрозі заподіяння фізичної шкоди підлеглому або фізичного чи психічного насильства щодо близьких йому осіб. Спричинення внаслідок перевищення влади чи службових повноважень тяжких тілесних ушкоджень або смерті незалежно від форми вини, належить кваліфікувати за сукупністю злочинів — за ч. З ст. 424 КК і статтями цього Кодексу, які передбачають відповідальність за вбивство чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.
Істотною шкодою, якщо вона полягає в завданні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (див. п. 2 примітки до ст. 423 КК). Крім матеріального вираження (прямі матеріальні збитки — знищення чи пошкодження військового майна) істотна шкода може мати і нематеріальний характер (невиконання бойового завдання тощо).
Питання про те, що необхідно розуміти під тяжкими наслідками, вирішується у кожному конкретному випадку на підставі всіх матеріалів справи з урахуванням спричиненої злочином шкоди. У разі якщо шкода має матеріальний характер, то тяжкими наслідками вважається шкода, яка у п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (див. п. 2 примітки до ст. 423 КК).
Під зброєю розуміються предмети, призначені для ураження цілі, тобто вогнепальна зброя, у тому числі і гладкоствольна для полювання, а також холодна зброя.
Під застосуванням зброї необхідно розуміти як використання її для ураження живої цілі, так і погрозу застосувати її за цільовим призначенням. Погроза може полягати у приведенні зброї до бойового стану, демонстрування її, що свідчить про готовність винного застосувати її.
Обов’язковою умовою кваліфікації за ч. З ст. 424 КК є незаконність застосування зброї. Згідно з вимогами «Дисциплінарного статуту Збройних Сил України» застосування зброї допускається лише в бойовій обстановці, а в мирний час — у виключних випадках, регламентованих «Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України».
3. З суб’єктивної сторони перевищення влади та службових повноважень характеризується умисною або змішаною формою вини.
4. Про суб’єкт злочину див. коментар до ст. 423 КК.
5. Про воєнний стан та бойову обстановку див. коментар до ст. 401 КК.
Стаття 425. Недбале ставлення до військової служби
1. Недбале ставлення військової службової особи до служби, якщо це заподіяло істотну шкоду, —
карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або службовим обмеженням на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, — карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, —
караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
1. Про об’єкт див. коментар до ст. 423 КК.
2. Об’єктивна сторона характеризується невиконанням або неналежним виконанням військовою службовою особою своїх обов’язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування.
Невиконання обов’язків означає невиконання дій, які входять у коло службових обов’язків. Неналежне виконання означає нечітке, формальне або неповне здійснення обов’язків.
3. Недбале ставлення до військової служби тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, коли настала істотна шкода, яка може мати різноманітні конкретні вияви як матеріального, так і нематеріального характеру.
Настання тяжких наслідків тягне відповідальність за ч. 2 ст. 425 КК. Про тяжкі наслідки див. коментар до ст. 423 КК.
4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується необережною формою вини.
5. Про суб’єкт див. коментар до ст. 423 КК.
6. Про воєнний стан та бойову обстановку див. коментар до ст. 401 КК.
- Кодекс дуэлянта. Книга 2 - Тим Волков - Альтернативная история / Прочее
- Кодекс пацана. Назад в СССР - Василий Высоцкий - Альтернативная история / Прочее
- Кодекс Охотника. Книга XIV - Юрий Винокуров - Боевая фантастика / Прочее / Попаданцы
- ПРАВО БЫТЬ СУМАСШЕДШИМ - Данила Врангель - Прочее
- Трансдукция (СИ, незавершенное) - Андрей Ходов - Прочее
- Фауст - фон Гёте Иоганн Вольфганг - Прочее
- Про Ленивую и Радивую - Автор Неизвестен -- Народные сказки - Детский фольклор / Сказка / Прочее
- Ночная вахта - Юрий Павлович Валин - Боевая фантастика / Прочее / Попаданцы / Периодические издания / Фэнтези
- Волшебный Теремок. Серия сказок про Рому и Кирюшу - Ольга. Дубровская - Прочее / Русское фэнтези / Фэнтези
- Про Бабку Ёжку - Михаил Федорович Липскеров - Прочая детская литература / Прочее