Рейтинговые книги
Читем онлайн КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право

Шрифт:

-
+

Интервал:

-
+

Закладка:

Сделать
1 ... 326 327 328 329 330 331 332 333 334 ... 405

Незаконним використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації є у випадках, коли: 1) відсутній дозвіл на їх використання; 2) відсутні підстави для негласного отримання інформації; 3) порушується порядок використання зазначених засобів.

6. Злочин вважається закінченим з моменту фактичного незаконного використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (зазначені засоби таємно встановлені у помешканні громадянина, у приміщенні або сховищі підприємства, установи, організації і приведеш у робочий стан) незалежно від того, отримана така інформація чи ні.

7. Суб’єктивна сторона злочину — прямий умисел, поєднаний з метою негласного одержання інформації. :

8. Суб’єкт злочину — будь-яка особа, яка досягла 16-ти років. Ті самі .дії, вчинені службовою особою з використанням службового становища, слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 359 і відповідно статтями 364 365, 423 або 424 КК.

9-У частині 2 ст. 359 КК передбачена відповідальність за ті самі дії, якщо вони вчинені: а) повторно; б) за попередньою змовою групою осіб або організованою групою; в) заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Про поняття повторності злочинів, вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, організованою групою див. коментар відповідно до статей 32 і 28 КК.

10. Поняття істотної шкоди є оціночним і вирішується виходячи з обставин конкретної справи. Істотною шкодою може бути визнаний підрив авторитету державного органу, органу місцевого самоврядування, приниження честі і гідності громадянина, порушення його конституційних прав на недоторканність житла, на заборону втручання в особисте і сімейне життя, на свободу думки і слова тощо.

Стаття 360. Умисне пошкодження ліній зв’язку

Умисне пошкодження кабельної, радіорелейної, повітряної лінії зв’язку, проводового мовлення або споруд чи обладнання, які входять до їх складу, якщо воно спричинило тимчасове припинення зв’язку, —

карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років.

1. Суспільна небезпечність злочину визначається тим, що він посягає на суспільні відносини, які забезпечують інформаційний обмін за допомогою засобів електричного зв’язку. Крім того, пошкодження кабельних, радіорелейних, повітряних ліній зв’язку проводового мовлення чи обладнання може призвести до серйозних порушень роботи зазначених видів зв’язку, а також споруд чи обладнання, що входять до їх складу.

2. Предметом злочину є: 1) лінії електрозв’язку (кабельні, радіорелейні, повітряні, проводового мовлення); 2) споруди та обладнання, які входять до їх складу.

Електрозв’язок — це будь-яка передача, випромінювання або прийом знаків, сигналів, письмового тексту, зображень і звуків чи будь-яких повідомлень по радіо, проводовій, оптичній чи інших електромагнітних системах (ст. 1012 Додатка до Статуту Міжнародного союзу електрозв’язку, підписаного від імені України у м. Женеві 22 грудня 1992 р. (ЗУ. Міжнародні договори України. Том 14. — К., 1998. — С. 332), ратифікований Законом України від 15 липня 1994 р. № 116/94-ВР; ст. 1 Закону України «Про зв’язок» від 16 травня 1995 р. № 160/95-ВР (ВВР. - 1995. - № 20. - Ст. 143).

Предметом даного злочину є тільки ті лінії електрозв’язку, які прямо зазначені у диспозиції ст. 360 КК, а саме: кабельні, радіорелейні, повітряні, проводового мовлення. Причому призначенням кабельних ліній електрозв’язку має бути міжміський зв’язок, оскільки пошкодження кабельних ліній в межах населеного пункту тягне адміністративну відповідальність.

Споруди зв’язку — це будівлі, вежі, антени, повітряні і кабельні лінії, проміжні та кінцеві пристрої ліній зв’язку та інші пристрої, що використовуються в лініях зв’язку для організації електричного зв’язку (ст. 1 Закону України «Про зв’язок»).

Обладнання ліній зв’язку — це технічні засоби зв’язку, пристрої, устаткування, прилади тощо, які є складовими частинами ліній електричного зв’язку і використовуються для його організації, забезпечують його функціонування (кабельні ящики та шафи, розподільчі коробки тощо).

Умисне руйнування або пошкодження засобів зв’язку на транспорті за наявності підстав слід кваліфікувати за ст. 277 КК.

3. З об’єктивної сторони злочин характеризується такими ознаками:

1) діянням, тобто пошкодженням ліній зв’язку, споруд чи обладнання, які входять до їх складу; 2) наслідками у вигляді тимчасового припинення зв’язку; 3) причинним зв’язком між діями і наслідками.

Якщо пошкодження лінії зв’язку споруд чи обладнання не викликало припинення зв’язку, то склад злочину відсутній і відповідальність настає за ст. 147 КпАП.

Пошкодження ліній зв’язку, споруд чи обладнання, які входять до їх складу, — це приведення їх до стану, коли вони не можуть бути використані за цільовим призначенням, тобто для передачі інформації.

Пошкодження, як правило, є результатом порушення порядку експлуатації, забезпечення збереження кабельних, радіорелейних і повітряних ліній зв’язку і проводового мовлення, який визначається «Правилами охорони ліній зв’язку», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1996 р. № 135.

Тимчасове припинення зв’язку — це його переривання, неможливість протягом певного часу використання ліній зв’язку за їх цільовим призначенням для передачі, випромінювання або прийому знаків, сигналів, зображень тощо. Тривалість припинення зв’язку на кваліфікацію не впливає, але може бути врахована при призначенні покарання.

Якщо тимчасове припинення зв’язку стало наслідком викрадення кабельних ліній зв’язку або їх обладнання, дії винного підлягають кваліфікації за ст. 188 КК.

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною виною. Залежно від мотивів і мети такі дії можуть утворювати склад іншого, більш тяжкого злочину: диверсії (ст. 113 КК), масових заворушень (ст. 294 КК), умисного руйнування або пошкодження засобів зв’язку на транспорті (ст. 277 КК), хуліганства (ст. 296 КК) тощо.

Необережне пошкодження ліній зв’язку тягне відповідальність за ст. 196 КК за умови, що воно спричинило тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей.

5. Суб’єктом злочину є будь-яка особа, яка досягла 16-ти років.

Розділ XVI

ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН (КОМП’ЮТЕРІВ), СИСТЕМ ТА КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ І МЕРЕЖ ЕЛЕКТРОЗВ’ЯЗКУ

(Розділ із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.06.2003 р. № 908-ІУ)

Стаття 361. Незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку

1. Незаконне втручання в роботу автоматизованих електронно-обчислювальних машин, їх систем чи комп’ютерних мереж, що призвело до перекручення чи знищення комп’ютерної інформації або носіїв такої інформації, а також розповсюдження комп’ютерного вірусу шляхом застосування програмних і технічних засобів, призначених для незаконного проникнення в ці машини, системи чи комп’ютерні мережі і здатних спричинити перекручення або знищення комп’ютерної інформації чи носіїв такої інформації, а так само незаконне втручання в роботу мереж електрозв’язку, що призвело до знищення, перекручення, блокування інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації, —

караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, якщо вони заподіяли істотну шкоду або вчинені повторно чи за попередньою змовою групою осіб, —

караються штрафом від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Примітка. Під істотною шкодою, якщо вона полягає в завданні матеріальних збитків, слід розуміти таку шкоду, яка в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

(У редакції Закону України від 05.06.2003 р. № 908-ІУ)

1. Науково-технічний прогрес неможливий без широкомасштабного впровадження в управлінську діяльність, у різні сфери науки, техніки і виробництва електронно-обчислювальної техніки і мереж електрозв’язку. Це вимагає розвитку й удосконалення правових засобів регулювання суспільних відносин у сфері інформаційної діяльності. У цьому відношенні базовими нормативними актами в Україні є: закони України «Про захист інформації в автоматизованих системах» від 5 липня 1994 р. (ВВР. — 1994. — № 31), «Про зв’язок» від 16 травня 1995 р. (в редакції від 5 червня 2003 р.) (ВВР. — 1995. — № 20); «Положення про технічний захист інформації в Україні», затверджене Указом Президента України від 29 вересня 1999 р. № 1229, та ін.

1 ... 326 327 328 329 330 331 332 333 334 ... 405
На этой странице вы можете бесплатно читать книгу КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право бесплатно.
Похожие на КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право книги

Оставить комментарий