КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право

3. Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні будь-якої з передбачених у диспозиції ст. 300 КК дій. Це — ввезення в Україну зазначених творів, виготовлення, зберігання, перевезення, інше переміщення, збут, розповсюдження, примушування до участі в їх створенні. Ввезення має місце у разі фактичного переміщення зазначених творів через державний або митний кордон України. Виготовлення — це створення таких творів заново, як у випадку їх авторського створення, так і технічного вироблення чи розмноження: аудіо-, відеозапису, фото- або ксерокопіювання, тиражування, монтаж тощо.

Зберігання — це володіння такими творами або предметами, знаходження їх у винного, у його помешканні, в автомашині, на робочому місці, у схованці чи в інших спеціально вибраних місцях. Перевезення або інше переміщення зазначених творів означає їх відправлення з одного місця в інше в межах України.

Перевезення має місце у разі використання для цього будь-якого виду транспорту, а інше переміщення буде у випадках пересилання їх поштою, передачі у певне місце через знайомих тощо.

Розповсюдження творів — це демонстрація їх змісту чи фізична передача для використання, перегляду, тиражування, в результаті чого вони стають доступними іншим особам.

Збут таких творів означає платне чи безоплатне їх відчуження (частіше — це продаж, обмін, дарування) за своїм змістом він є різновидом розповсюдження. Примушування до участі в створені твору має місце, коли винний змушує іншу особу, всупереч її волі, взяти участь у створенні або тиражуванні твору, що пропагує культ насильства і жорстокості. Обов’язковою його ознакою є застосування психічного або фізичного насильства. Якщо таке насильство пов’язане із заподіянням середньої тяжкості чи тяжкого тілесного ушкодження, вчинене має бути кваліфіковане за сукупністю злочинів.

Злочин визнається закінченим з моменту, коли повністю вчинена будь-яка із зазначених у законі дій.

4. Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом. Особа усвідомлює зміст такого твору, суспільне небезпечний характер свого діяння і бажає його вчинити. Обов’язковою ознакою є мета розповсюдження чи збуту зазначених у цій статті творів. А розповсюдження, збут і примушування до участі в створенні такого твору можуть переслідувати корисливу або іншу мету.

5. Суб’єкт цього злочину — будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку, а за примушування неповнолітніх до участі в створенні такого твору — особа, яка досягла повноліття.

6. У частині 2 ст. 300 КК передбачена відповідальність за дії, зазначені в ч. 1 цієї статті, якщо вони вчинені щодо кіно- та відеопродукції, а також збут неповнолітнім чи розповсюдження серед них творів, що пропагують культ насильства і жорстокості. Перша кваліфікуюча ознака означає, що предметом злочину в такому разі може бути тільки кіно- та інша відеопродукція, яка пропагує культ насильства і жорстокості. Такою продукцією визнаються записані на плівку кінофільми, відеофільми, лазерні диски, магнітофонні записи, комп’ютерні дискети та цифрові носії інформації, відповідний характер яких дає можливість використати для масового перегляду їх змісту (про поняття кіно- і відеопродукції див. закони України «Про телебачення і радіомовлення» від 21 грудня 1993 р. № 3759-ХІІ; «Про кінематографію» від 13 січня 1988 р. № 9/98-ВР та «Про рекламу» від 3 липня 1996 р. № 22).

Наявність другої кваліфікуючої ознаки припускає усвідомлення винним (його інформованість) про неповнолітній вік осіб, яким він збуває чи серед яких розповсюджує продукцію, що пропагує культ насильства і жорстокості.

7. Частина 3 цієї статті передбачає відповідальність за дії, зазначені в частинах 1 і 2, якщо вони вчинені повторно чи за попередньою змовою групою осіб, а також за примушування неповнолітніх до участі у створенні творів, що пропагують культ насильства і жорстокості.

Повторність означає вчинення будь-якої із зазначених в перших двох частинах статті дії хоча б вдруге незалежно від послідовності їх вчинення і того, була чи ні особа судимою за такий раніше вчинений злочин (детальніше про повторність див. коментар до ст. 32 КК).

Ознака попередньої змови групи осіб має місце, коли двоє чи більше осіб до початку злочину (заздалегідь) домовилися про спільне його вчинення (див. коментар до ст. 28 КК). Примушування неповнолітніх має місце, коли особа, яка досягла 18-річного віку, вчиняє дії, спрямовані на те, щоб шляхом фізичного чи психічного насильства змусити неповнолітнього (неповнолітніх), всупереч його (їх) волі, взяти участь у створенні творів, що пропагують культ насильства і жорстокості (про поняття примушування див. коментар до ч. 1 цієї статті).

Стаття 301. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів

1. Ввезення в Україну творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру з метою збуту чи розповсюдження або їх виготовлення, перевезення чи інше переміщення з тією самою метою, або їх збут чи розповсюдження, а також примушування до участі в їх створенні —

караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією порнографічних предметів та засобів їх виготовлення і розповсюдження.

2. Ті самі дії, вчинені щодо кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм порнографічного характеру, а також збут неповнолітнім чи розповсюдження серед них творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, —

караються штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією порнографічної кіно- та відеопродукції, засобів її виготовлення і демонстрування,

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також примушування неповнолітніх до участі у створенні творів, зображень або кіно-та відеопродукції, комп’ютерних програм порнографічного характеру, —

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією порнографічних предметів, кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм, засобів їх виготовлення, розповсюдження і демонстрування.

1. Чинне кримінальне законодавство України (ст. ЗОЇ КК) забороняє ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів, що повністю відповідає основним положенням статей 1 і 2 «Міжнародної конвенції про запобігання обороту порнографічних видань та торгівлі ними», укладеної в Женеві 12 вересня 1923 р., та іншим міжнародним угодам.

2. Суспільна небезпечність дій, що утворюють цей злочин, полягає в тому, що вони посягають на суспільні відносини, які забезпечують основні принципи суспільної моральності у сфері статевих стосунків. Такі дії знаходяться в явному протиріччі з існуючими в суспільстві правилами і традиціями інтимного спілкування людей, завдають шкоди їх моральному вихованню, особливо молоді, шляхом одіозної сексуальної інформації призводять до деформації моральних уявлень і понять про сексуальні відносини між людьми.

3. Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. ЗОЇ КК, є різні друковані чи рукописні твори, живописні зображення, натуралістичні фото-, фотомон-тажні та інші зображення порнографічного характеру. А предметом злочину, передбаченого ч. 2 цієї статті, є кінофільми, відеозаписи, магнітофонні записи, комп’ютерні програми, дискети та інші носії інформації порнографічного характеру (див. Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р. № 2657-ХП).

На відміну від творів і предметів зображувально-художнього, наукового чи еротичного характеру, вони за своїм змістом в натуралістичній, цинічній формі відображають статеві органи або натуралістичне чи протиприродне детальне зображення сексуальних відносин. Ці твори або предмети призначені для збудження нездорових чи протиприродних сексуальних потреб інших осіб і тим самим деформації моральних уявлень і нахилів у сфері статевих стосунків. Тому не належать до предметів цього злочину твори мистецтва, в яких відображена краса людського тіла і навіть виявлення природних інтимних почуттів, де відсутній грубий натуралізм і сексуальна вульгарність.

При вирішенні питання про визнання відповідного твору чи зображення предметом цього злочину необхідно враховувати названий раніше перелік фільмів, які за висновками експертної комісії Міністерства культури і мистецтв визнані порнографічними (див. коментар до ст. 300 КК). А в інших випадках, при сумніві в порнографічності твору чи предмета, — з урахуванням висновку призначеної мистецтвознавчої експертизи.

4. Об’єктивну сторону цього злочину утворює вчинення будь-якого із зазначених у диспозиції ст. ЗОЇ КК дій. Це — ввезення в Україну творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, їх виготовлення, перевезення або інше переміщення, або їх збут чи розповсюдження, у тому числі інформаційне, а також примушування до участі в їх створенні. Всі ці дії, за винятком відсутності тут дій зберігання та особливостей предмета злочину, не відрізняються від аналогічних дій, що утворюють об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 300 КК, при характеристиці якої був зроблений їх аналіз (див. коментар до ст. 300 КК). Щодо зберігання предметів порнографічного характеру, то при доведеності вини можлива відповідальність за пособництво іншим особам у вчиненні збуту чи розповсюдження такої продукції.