КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право

10. Своєрідним наслідком цього злочину, передбаченим ч. 1 статті, є створення небезпеки для життя людей або настання інших тяжких наслідків. Така небезпека створюється внаслідок порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, недоброякісного ремонту засобів транспорту. У технічній системі транспорту відбуваються певні зміни і створюється реальна можливість настання тяжких наслідків, тобто високий ступінь імовірності їх настання. Ці зміни в технічній системі транспорту порушують нормальне її функціонування, чим заподіюється шкода об’єкту злочину. Така небезпека (загроза) виступає і як ознака злочинного діяння, і як своєрідний нерозривний з ним наслідок. Ці зміни в технічній системі транспорту повинні фіксуватися. Обов’язковим у таких ситуаціях є встановлення причинного зв’язку між діянням працівника транспорту і змінами, що відбулися в технічній системі транспорту.

11. Частина 2 статті встановлює більш сувору відповідальність за ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або заподіяли велику матеріальну шкоду. При встановленні матеріальної шкоди потрібно враховувати вартість знищених чи пошкоджених транспортних засобів, вантажів, споруд на шляхах сполучення тощо.

12. Частина 3 статті встановлює відповідальність за діяння, якщо вони спричинили загибель людей. Для цього досить настання смерті хоча 6 однієї людини.

13. Третьою обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочину є причинний зв’язок між діянням і наслідками, які настали. За справами цієї категорії для встановлення причинного зв’язку призначаються експертизи.

Практика свідчить, що причинний зв’язок у справах цієї категорії має свої особливості, які треба брати до уваги при його встановленні. Залізничний, водний і повітряний транспорт досить часто експлуатується в складних погодних умовах. Технічний стан засобів транспорту також не завжди є в ідеальному стані. Сприяти настанню тяжких наслідків також можуть неправомірні дії інших учасників руху. Це не виключає відповідальності цих осіб, якщо встановлені всі інші ознаки певного складу злочину.

14. Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується психічним ставленням особи до діяння та його наслідків. Порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту, недоброякісний ремонт, може вчинятися з прямим умислом або через злочинну недбалість. До наслідків злочину форма вини може бути тільки необережна (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість). В цілому цей злочин вважається необережним.

15. Суб’єктом злочину може бути лише працівник залізничного, водного або повітряного транспорту, трудова діяльність якого пов’язана з рухом, експлуатацією транспортних засобів або їх ремонтом. У судовій практиці інколи виникає питання, як кваліфікувати дії робітника, слюсаря, який виконував ремонт механізмів, обладнання, засобів сигналізації або зв’язку на заводі, в майстерні, які не підпорядковані залізничному, водному чи повітряному транспорту. Деякі криміналісти вважають, що в цих випадках відсутні ознаки цього злочину. Думається, що при ремонті засобів транспорту за ст. 276 КК повинні відповідати робітники незалежно від того, чи є вони працівниками транспорту, чи ні.

Стаття 277. Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів

1. Умисне руйнування або пошкодження шляхів сполучення, споруд на них, рухомого складу або суден, засобів зв’язку чи сигналізації, а також інші дії, спрямовані на приведення зазначених предметів у непридатний для експлуатації стан, якщо це спричинило чи могло спричинити аварію поїзда, судна або порушило нормальну роботу транспорту, або створило небезпеку для життя людей чи настання інших тяжких наслідків, —

караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди, —

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей, —

караються позбавленням волі на строк від семи до п’ятнадцяти років.

1. Небезпечність цього злочину полягає в тому, що умисне руйнування або пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів порушує нормальне функціонування технічних систем залізничного, водного або повітряного транспорту, внаслідок чого транспортні засоби, які є джерелом підвищеної небезпеки, виходять з-під контролю і створюють загрозу настання катастрофи, аварії та інших тяжких наслідків.

2. Предметом цього злочину є шляхи сполучення, споруди на них, рухомий склад, водні або повітряні судна, засоби зв’язку або сигналізації. Усі ці предмети виконують різні функції, але з точки зору кримінального права вони характеризуються однаковими ознаками, які мають важливе значення для кваліфікації. До таких ознак належать: 1) спеціальне (цільове) призначення цих пристроїв та елементів транспорту — забезпечити нормальне функціонування технічних систем зазначених видів транспорту і, тим самим, безпеку руху та експлуатації; 2) придатність до експлуатації, до використання за цільовим призначенням. Вони є елементом, частиною технічної системи транспорту; 3) рухомий склад, водні та повітряні судна є джерелом підвищеної небезпеки. Інші елементи, пристрої та механізми, забезпечують нормальне (безпечне) функціонування цих джерел; 4) ці предмети мають особливий правовий статус, їх технічний стан та функціонування регулюються чинними на транспорті нормативними актами (статутами, кодексами, правилами, інструкціями).

3. Об’єктивна сторона цього злочину виявляється в руйнуванні, пошкодженні зазначених предметів, а також в інших діях, які приводять пристрої та механізми транспорту у непридатний для експлуатації стан.

4. Руйнування — це протиправний вплив на пристрої та елементи транспорту шляхом порушення їхньої цілісності та структури, внаслідок чого вони стають непридатними для експлуатації відповідно до свого цільового призначення.

5. Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів — це протиправний вплив на ці предмети, коли з ладу виводяться окремі їх частини та механізми, внаслідок чого вони стають непридатними для експлуатації відповідно до свого цільового призначення.

6. Інші дії, спрямовані на приведення зазначених предметів у непридатний для експлуатації стан — це такий протиправний вплив на них, у результаті якого технічно справні механізми та елементи транспорту тимчасово (в цій ситуації) приводяться до непридатного для експлуатації стану. Наприклад, покладення на рейки залізничної колії шпали, колоди, переміщення сигнального вогню на фарватері водного шляху, відключення живлення пристроїв та механізмів та ін.

7. Злочин є з матеріальним складом. Закінченим його слід визнавати з моменту приведення предмета до непридатного для експлуатації стану, незалежно від того, спричинило це тяжкі наслідки, чи була створена загроза їх настання.

8. Наслідками цього злочину згідно з ч. 1 статті визнаються аварія поїзда, судна, порушення нормальної роботи транспорту або створення небезпеки для життя людей чи настання інших тяжких наслідків.

9. Аналіз відомчих нормативних актів, у яких дається класифікація та описання транспортних пригод, показує, що аварією на залізниці визнається сходження рухомого складу з рейок, пошкодження транспортних засобів, їх зіткнення, пошкодження шляхів сполучення, споруд на них, вантажів тощо. Аварія на водному транспорті — це зіткнення суден або посадка їх на мілину, пошкодження судна, вантажів, берегових споруд, засобів сигналізації, забруднення моря, річки чи озера шкідливими речовинами тощо. На повітряному транспорті аварією визнається пошкодження літальних апаратів, аеродромного обладнання, засобів сигналізації та зв’язку, вантажів, вимушена посадка літального апарату тощо.

10. При вирішенні питання кваліфікації скоєного потрібно враховувати, що збитки при аварії не повинні досягати великої матеріальної шкоди, яка вказана в ч. 2 статті, як кваліфікуюча обставина. Аварія не охоплює також загибель” людей або спричинення тяжких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень, про які говориться в частинах 2 і 3 цієї статті.

На кваліфікацію не впливає, настала аварія чи лише могла настати.

11. Порушення нормальної роботи транспорту може виявлятися в зриві графіка руху транспортних засобів, у затримці доставки чи відправки вантажів та пасажирів, простої вагонів, суден тощо.

Створення небезпеки для життя людей чи настання інших тяжких наслідків є також своєрідним наслідком цього злочину (див. коментар до ст. 276 КК).