КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право

За ознакою вчинення за попередньою змовою групою осіб має кваліфікуватися за ч. 2 ст. 212 КК умисна несплата декількома неслужбовими фізичними особами податків, які повинні сплачуватися ними сумісно (наприклад, при сплаті державного мита за договором купівлі-продажу).

6. У частині 3 ст. 212 КК передбачені такі особливо кваліфікуючі ознаки:

1) вчинення його особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (повторність тотожних злочинів див. коментар до ст. 88 КК); 2) фактичне ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у особливо великих розмірах (див. коментар до вартісної ознаки поняття злочину ст. 212 КК).

7. Спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків передбачено у ч. 4 ст. 212 КК.

Особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків у тому разі, коли: вперше вчинила діяння, передбачені частинами 1 та 2 ст. 212 КК; до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов’язкові платежі); відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Під вчиненням злочину вперше слід розуміти те, що особа або раніше взагалі не вчиняла злочинів, передбачених частинами 1 та 2 ст. 212 КК, або на момент вчинення ухилення від сплати податків судимість за раніше вчинений злочин, передбачений частинами 1 або 2 ст. 212 КК, була знята або погашена у встановленому законом порядку.

До моменту притягнення до кримінальної відповідальності означає що особа повинна сплатити податки, збори (обов’язкові платежі) та відшкодувати шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня) до моменту винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченої та пред’явлення її до ознайомлення.

Шкода, що завдана державі, складається з суми штрафних санкцій — фінансових і пені. Пеня — це грошове стягнення, яке складається з відсотків, що нараховуються в обов’язковому порядку з суми податкового боргу (без включення суми пені) і стягується у зв’язку з несвоєчасним виконанням податкового зобов’язання. Фінансова санкція — це грошове стягнення у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов’язання (без урахування пені та інших штрафних санкцій), яка стягується у зв’язку з порушенням правил оподаткування, визначених чинним законодавством.

Стаття 213. Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом

1. Здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, або надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту —

карається штрафом від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами від ста до двохсот годин.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, —

караються штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

1. Об’єктом цього злочину є суспільні відносини у сфері господарської діяльності з металобрухтом. Ці відносини регулюються Законом України «Про металобрухт» від 5 травня 1999 р. (ВВР. - 1999. - № 25. - Ст. 212;

2001. — № 1. — Ст. 3; 2003. — № 6. — Ст. 52) та іншими нормативно-правовими актами. ,.

2. Предмет злочину — брухт кольорових і чорних металів (металобрухт). Тобто непридатні для прямого використання вироби або частина виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу та містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.

3. Об’єктивну сторону цього злочину характеризують альтернативні дії:

1) здійснення операцій з металобрухтом без державної реєстрації,

2) здійснення операцій з металобрухтом без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством; 3) надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту; 4) організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту.

4. Операції з металобрухтом — це заготівля, переробка, металургійна переробка брухту чорних і кольорових металів.

Заготівля металобрухту — діяльність, пов’язана із збиранням, купівлею, зберіганням та реалізацією металобрухту. Купівля та (або) реалізація металобрухту — це діяльність, пов’язана з передачею права власності на металобрухт іншому власнику в обмін на еквівалентну суму коштів або боргових зобов’язань.

Переробка металобрухту — діяльність, пов’язана із доведенням металобрухту шляхом сортування або, в разі потреби, пресування, пакетування, подрібнення, різання до стану, який відповідає встановленим стандартам, нормам і правилам; вилучення металевої складової із шлаків металургійної переробки чорних та кольорових металів і їх сплавів.

Металургійна переробка металобрухту — це переплавка металобрухту в металургійних агрегатах із використанням додаткових матеріалів та особливих технологічних режимів з метою зміни структури металу, доведення його хімічного складу до параметрів, які відповідають вимогам стандартів, та отримання легованої сталі, відповідних марок кольорових металів і їх сплавів із визначеними технологічними та експлуатаційними властивостями.

5. Здійснення вказаних вище операцій без державної реєстрації означає зайняття особою будь-яким із цих видів підприємницької діяльності без реєстрації як суб’єкта такої діяльності. Про поняття державної реєстрації див. коментар до ст. 202 КК.

6. Здійснення операцій з металобрухтом без спеціального дозволу (ліцензії) слід розуміти як здійснення будь-якої з названих вище операцій без законного отримання ліцензії і за умови, що отримання ліцензії на здійснення таких операцій є обов’язковим згідно із законодавством.

Ліцензуванню підлягають заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту кольорових і чорних металів (ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р. (ВВР. — 2000. — № 36. — Ст. 299). Не підлягає ліцензуванню діяльність фізичних осіб, пов’язана із збиранням і реалізацією побутового брухту чорних і кольорових металів, а також діяльність фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності та юридичних осіб, пов’язана із збиранням і реалізацією промислового брухту чорних і кольорових металів, що утворився внаслідок їхньої діяльності. Побутовий металобрухт — це непридатні для прямого використання вироби побутового призначення або частини цих виробів, які містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави і які втратили експлуатаційну цінність. Перелік видів побутового металобрухту затверджено постановою КМ України від 15 вересня 1999 р. № 1696 (ОВУ. — 1999. - № 37. - Ст. 1868).

Ліцензії на здійснення операцій з металобрухтом кольорових і (або) чорних металів можуть видаватися лише спеціалізованим підприємствам (на заготівлю та переробку) та спеціалізованим металургійним переробним підприємствам (на заготівлю, переробку та металургійну переробку). Порядок отримання ліцензії передбачено Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р. та наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства промислової політики «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів» від 25 лютого 2003 р. (ОВУ. - 2003. - № 13. - Ст. 593).

7. Здійснення операцій з металобрухтом без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), якщо це було пов’язано з отриманням доходу у великих розмірах, вимагає кваліфікації за правилами конкуренції загальної (ч. 1 ст. 202 КК) та спеціальної (ст. 213 КК) норм, тобто застосуванню підлягає спеціальна норма.

8. Здійснення операцій з металобрухтом без ліцензії, тобто без документа, який засвідчує право особи на таку діяльність, слід відрізняти від здійснення таких операцій з порушенням умов ліцензування, тобто від порушення положень нормативно-правового акта, яким установлюються кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження такої діяльності після отримання ліцензії. Порушення умов ліцензування може виявлятися, зокрема, у прийманні промислового брухту у фізичних осіб, які не є суб’єктами підприємницької діяльності, прийманні металобрухту без оформлення актом приймання тощо і кваліфікується за ч. 1 ст. 202 КК, якщо це було пов’язано з отриманням доходу у великих розмірах.